Каких писателей вы хотели бы видеть на Запорожской книжной толоке в этом году? - опрос

До Запорожской книжной Толоки осталось меньше месяца. Организаторы фестиваля пока не признаются, какие именно писатели приедут в Запорожье в этом году. Пока все ждут этот загадочный список имен, мы спросили посетителей прошлогоднего фестиваля, кого бы они хотели видеть на Толоке-2016. Редакция 061 не удержалась и тоже рассказала о своих "хотелках".

Татьяна Гонченко, редактор 061;

"Интересно было бы послушать киевского писателя Павла Паштета-Белянского. Пару месяцев назад прочитала его книгу "Я работаю на кладбище" и была в полном в восторге. Также было бы неплохо пригласить Богдана Логвиненко, который мог бы презентовать сразу две своих книги: "Saint Porno" и "Перехожі".

Из других авторов - Таня Малярчук и Андрей Бондарь, которые тоже недавно выпустили книги, они пока не продаются в запорожских книжных магазинах, поэтому надеюсь купить их на Толоке. И очень-очень жду историка Ярослава Грицака и литературного критика Евгения Стасиневича, если бы они прочитали лекции на "Толоке", я была бы просто счастлива".

Андрій Рибальченко, журналіст 061: 

"Хотілось би бачити на цьогорічній книжковій толоці «героя нашого часу» Леся Подерв’янського. Було б не зайвим, щоб в рамках заходу він особисто зачитав пару-трійку своїх п’єс для запорізької публіки. І байдуже яких, всі вони прекрасні. Корисним було б навіть просте спілкування з читачами. Ця людина могла б залишити в Запоріжжі трохи власної мудрості, а її нашому місту бракує хронічно.

Також доречним був би візит у прифронтовий регіон Василя Шкляра з його історичними романами «Чорний ворон», «Маруся», ну і звичайно «Чорне сонце» із злободенною темою російсько-української війни. І якщо вже вести мову про російсько-українську війну - глибоке враження в моїй свідомості залишила книга Євгена Положія «Іловайськ». В ній історії бійців, увесь трагізм та героїзм без зайвих прикрас. В рамках просвітлення тих, в кого у голові і досі вимкнене світло, на толоці обов’язково має бути представлена ця книга та її автор".

Анна Аблицова, журналист 061:

"Больше всего хочу увидеть на Толоке журналиста и писателя Артема Чапая. Недавно он издал книгу «Тато в декреті», где описал собственный опыт воспитания детей. С удовольствием посетила бы презентацию этой книги в Запорожье.

Также хотела бы видеть Фредерика Бегбедера. Я совсем не воспринимаю его творчество. Возможно, общение с ним прояснило бы некоторые моменты. А вообще я люблю дискуссии. Можно, например, попросить Андруховича, Жадана и Забужко обсудить темы ЛГБТ, чайлдфри или переизбыток «зрады-перемоги» в головах украинцев".

Олександра Сергієнко, культурний діяч, організатор клубу для україномовних дітей "Солов'ята":

"Я би хотіла побачити і почути Сергія Осоку, бо люблю його поезії, а особливо переклади Гарсії Лорки. А нещодавно вийшла книга з прозою у ВСЛ, то цікаво було би поспілкуватись і про неї.

З радістю послухала би Оксану Забужко, з нею можна в чомусь не погоджуватися, але вона неодмінно надихає.

Дуже хочеться познайомитись з Іриною Цілик, але вона їде до Франкфурта в цей час, а шкода, Ірина пише чудові вірші, прозу, а ще знімає кіно, впевнена, ця зустріч була би цікавою. А взагалі я буду рада всім, хто завітає і відкриє для себе Запоріжжя з нового боку".

Ольга Баранова, организатор фестиваля "Книголесье", блогер:

"Я бы хотела видеть как можно больше детских писателей. И как организатор фестиваля детской литературы и творчества "Книголесье" в рамках Запорожской Книжной Толоки приложу максимум усилий для того, чтобы это мое (и не только мое, уверена) желание исполнилось.

Если говорить об именах, то это Катерина Бабкина, София Андрухович, Марьяна Савка, Оксана Лущевская, Иван Малкович, Дзвинка Матияш, Иван Андрусяк- живые классики, украинские писатели и поэты, которые формируют сегодняшнюю украинскую литературу (в частности детскую) и, соответственно, современного украинского юного читателя".

Максим Щербина, журналист, координатор ОО "Приручи місто":

"Владимира Рафеенко хотелось бы увидеть, потому что это не часто в поле зрения широкой украинской читательской аудитории попадает уже состоявшийся, самобытный писатель. Владимира Ермоленко, который, несмотря на всеобщую зацикленность на актуальном, продолжает говорить и писать о вечных и гораздо более важных вещах - о творчестве, любви, страдании, поиске.

Сергея Жадана, конечно же. Его участие в некотором смысле легитимизирует любое событие, делает его состоявшимся. Это своего рода знак качества. Тараса Прохасько, потому что его приезд означал бы, что какие-то сдвиги в западно-восточном украинском дискурсе, в особенности литературном, происходят. И сегодняшний украинский Восток уже не та околороссийская бездна, которая зияла на карте еще пять лет назад.

Евгения Стасиневича с парой лекций, потому что литература - это не только писатели, книги и издательства. Сегодня, как мне кажется, очень важно подталкивать людей к чтению, заинтересовывать им, напоминать о тех, завораживающих безднах, которые могут открыться тебе вместе с книгой. И не многие в Украине могут сделать это так интересно, как Евгений. Из ближнего зарубежья - очень хотелось бы увидеть Миленко Ерговича. Его книги "Срда співає у сутінках на Трійцю" и "Про тварин і людей", недавно вышедшие на украинском в переводе Екатерины Калитко, - лучшее, из читанного в этом году".

Елена Гранишевская, журналист:

"Я бы хотела в Запорожье увидеть Ирену Карпу - она очень откровенна в своих книгах и, насколько я знаю по личному опыту общения, также открыта для читателей. Интересен мне молодой писатель Александр Михед. Меня привлекают молодые имена, особенно, когда они работают в разных направлениях творчества. А Александр сочетает литературу, кинематограф и искусство. Уверена, что многим посетителям Толоки, и журналистам в частности, было бы полезно пообщаться с этим парнем. Я много слышала о Павле Коробчуке. Пока еще собираюсь прочитать его книги, но мне он импонирует как автор, который чувствует веяния нашего времени, из отрывков нескольких его книг просматривается, что он пишет реалистично. Не откажусь снова пообщаться с Антином Мухарским и Тарасом Березовцом.

К слову, в Запорожье живет потрясающая автор детективов, талантливая писатель и активный волонтер Алла Полянская, которая в 2000 году получил Гран-при всеукраинского конкурса «Коронация слова». Ее долгое время не замечали украинские книгоиздатели, а сегодня она одна из самых продаваемых авторов издательства "Эксмо". Но ее до сих пор не замечают в родном городе, хотя все гонорары от книг она направляет на помощь нашим защитникам. А вообще, я полагаюсь на вкусы организаторов второй Толоки, но если вы спросили о моих предпочтениях, я ими поделилась."

Олесь Барліг, журналіст, поет:

"Мій письменницький топ-очікувань від Запорізької книжкової толоки складається з українських авторів, які на літературному ринку вже не перший рік і наразі мають свої видані новинки. Очолює список Оксана Забужко – для мене український інтелектуал номер один серед сучасних публічних представників сучукрліту. Це людина з позицією, що не прагне загравати з обивательськими інтересами чи мейнстримівськими очікуваннями, через що часто пливе проти течії громадської думки і отримає жорстку критику. Попри увесь свій ідеалістичний запал, де часом письменниця нагадує лицаря, котрий б’ється із вітряками, Забужко усе ж фігура широкої часової перспективи для нашої культури. Слухати її завжди цікаво.

Другий у списку Андрій Бондар – людина, яка підкорює своєю виваженістю, якою спрагло опромінюєшся читаючи дописи в фейсбуці. В наш час, коли більшість зробили вибір «здаватися», ніж «бути» він виглядає особливо щиро і справжнім (даруйте за гучні слова). Ну й до того ж у нього є непересічна глибина погляду на процеси і явища нашого життя.

Третя в топі – Тетяна Малярчук, яка увірвалася понад десять років тому у наш літ-процес свіжим ковтком прози. Майже кожна її книга ставала подією. Але передостаннє видання дещо мене спантеличило. В ньому проговорювався важливий для мого покоління досвід, однак не бракувало місіонерських ідей. Хоча деякі мої друзі-літературознавці запевняють, що треба бути уважнішим до цього тексту, оскільки це лише гра у пафос. Тож хотілося б почути з перших авторських вуст про новий її роман, перш ніж купувати його.

Ну, а на сам кінець на Толоці можна провести спіритичний сеанс з моїм улюбленим поетом Вітаутосом Пліурою, який кілька років тому пішов з життя. Я би спитав у нього чи справді він працював повією на вулицях Лос-Анджелеса і як цей життєвий досвід вплинув на його художні пошуки. А також, чим для нього є його власна поезія – формою арт-терапії (яку він практикував за життя) чи свідомою письменницькою репрезентацією". 

Екатерина Маркова, журналист:

"Хотела бы видеть на Толоке Светлану Алексиевич. Одной из книг, прочитанных мной в этом году, была "У войны женское лицо". Конечно, банально говорить, что меня впечатлили истории женщин, которые бок о бок прошли войну с мужчинами, но на самом деле это так. Я как-то раньше не задумывалась об их участии в военных действиях, о их интимных проблемах, которые при этом возникали. И очень удивили истории о том, как в послевоенное время к ним относилось общество. Хотелось бы послушать автора, лауреата Нобелевской премии, о том, что осталось "за кадром".

А еще жду на Толоке киевского блогера Сергея Иванова, потому что мы с ним дружим".

Аріна Мосягіна, перекладач:

"Цього року хочеться філософсько-поетичної Толоки, бесід з непересічними особистостями, нетривіальних відповідей на одвічні питання. Прочитала анонс презентації нової книги Оксани Забужко "І знов я влізаю в танк" на Львівському форумі видавців, і дуже захотілось, щоб Оксана завітала й до Запоріжжя. Бесіда з нею - це не просто монолог авторки чи відповіді на питання, - це ще маленьке дослідження теми, що обговорюється, подорож у пошуку нових змістів та нетривіальних відкриттів. Сама по собі Забужко - це явище в українській та світовій культурі, тому кожна зустріч з такою людиною безцінна.

Також хочу бачити на Толоці недооціненого Запоріжжям філософа Вахтанґа Кебуладзе, книгу якого "Чарунки долі" я зараз читаю. Це зовсім не легка література, але своєю діяльністю Кебуладзе, навпаки, доводить, що філософія - це дуже прикладна, а не відірвана від життя наука, інструмент, який якщо й не допоможе вписати себе в навколишній світ, то хоча б описати та зрозуміти деякі його явища.

Ну і яка ж осінь без поезії? Мрію про приїзд улюбленого українського поета Сергія Жадана. Його творчість - це приклад того, як звичайною, я б навіть сказала, деколи повсякденною мовою, без перевантаження зайвими образами, можна писати актуальні, непопсові і дуже красиві вірші, які, що називається, "чіпляють". Ну й цікаво наживо почути, як ці вірші звучать у виконанні автора".

Денис Якимчук, волонтер, підприємець:

"Торік я вперше побував на книжковій толоці. Обирав собі літературу про Революцію Гідності , про АТО, а також класичні твори, які раніше не читав (Кєрвуд "Вовк Казан", та І. Багряний "Тигролови").

Вразили книги про буремні події сучасності, зокрема "Іловайськ" Євгена Положія та "Книга змін" Андрія Цаплієнка.

На наступній книжковій толоці хотілось би побачити більше класичної літератури західних та українських письменників. Перечитавши багато творів я зрозумів, що класична література - це моє".

Полина Положенцева, актриса и журналист:

"Меня очень вдохновляет творчество Юрия Винничука. Каждая встреча с ним – это праздник. Люблю его творчество за современный украинский язык, который меняется и развивается как живой организм. Винничук умеет быть очень смешным и рассудительным одновременно. Его книги, на мой взгляд, имеют несколько уровней глубины. Потому их следует читать несколько раз. К тому же львовский говор – мое слабое место.

Также всегда рада видеть в Запорожье Сергея Жадана, в прошлом году он предпочел другой фестиваль «Толоке», надеюсь, в этом подобного не произойдет. Жадан для меня это образец глубокой лирики без перегибов. Восхищаюсь и удивляюсь, как он легко говорит о сложных вещах, раскладывая мысли и чувства по полочкам. Всегда была уверена, что мужская поэзия более ясная и пронзительная, чем женская (не в обиду поэтессам:).

А кого из украинских писателей хотели бы выдеть на Толоке вы? Поучаствуйте в нашем опросе, и организаторы фестиваля постараются учесть ваши пожелания.