Действительно ли в Запорожье плохая экология, какие предприятия являются наибольшими загрязнителями, и что делает власть для улучшения ситуации? Ответы на эти и другие вопросы 061 узнал у профессионального эколога, главы областной организации «Всеукраинской экологической лиги» Ирины Пироговой. Публикуем текст на языке оригинала.
ДОСЬЕ: Ирина Пирогова – председатель областной организации «Всеукраинской экологической лиги», профессиональный эколог. Профильное образование получила в ЗГИА. Работает по специальности на предприятии ТОВ НВП «ПИНТ», которое занимается разработкой различной технической документации в области природопользования (в т.ч. и разрешения на выбросы, оценка воздействия на окружающую среду и т.д.) для предприятий, деятельность которых сопряжена с загрязнением окружающей среды. Общественной деятельностью в рядах «Всеукраинской экологической лиги» занимается с марта этого года.
Про рекорд смертності
«Чому я кажу, що у Запоріжжі поганий стан довкілля? Мої слова ґрунтуються на тому, що рівень забруднення постійно перевищує встановлені допустимі норми. Їх вимірюють у одиницях гранично допустимих концентрацій (ГДК). Більше того, у нас зростає рівень захворюваності. Це статистичні дані. І якщо рівень забрудненості коливається, але перевищення монотонно зберігається, то захворюваність, смертність зростає. 30% вагітностей з патологіями: у нас вже народжуються хворі діти. Таким є вплив забруднень на організм людини. Всесвітня організація охорони здоров’я проводила дослідження: Україна – на першому місці по смертності від забруднення довкілля. Китай через велике населення лідирує по валовому показнику, а наша країна по абсолютному: ми на першому місці по кількості смертей на тисячу українців».
«За останні три роки посадові особи звітують про незначне зменшення рівня забрудненості. Але це пов’язують, перш за все, зі зменшенням потужності роботи промислових підприємств».
Про те, хто в цьому винен
«Основні забруднювачі області (стаціонарні джерела) – Запорізька ТЕС (103 тисяч тонн викидів на рік) та «Запоріжсталь» (60 тисяч тонн на рік). Інші підприємства – «Запорізькій завод феросплавів» (12 тисяч тонн на рік), «Запоріжкокс» (2 тисячі тонн на рік), «Украграфіт» (1 тисяч тонн на рік) – мала частка. З 200 тисяч тонн загальної кількості викидів – близько 160 тисяч тонн викидів у атмосферне повітря роблять лише два основні забрудники по області. Чому так? Бо і Запорізька ТЕС, і «Запоріжсталь» використовують ресурсоємні виробництва. Під час спалювання газу чи вугілля виділяється багато хімічних речовин: сполук азоту, діоксиду сірки, оксид вуглецю, які впливають на здоров’я людини. З 60 тисяч тонн викидів на «Запоріжсталі» пилу лише 3,7 тисяч тонн, а 47 тисяч – оксид вуглецю. Все це – через застаріле виробництво, в першу чергу, мартенівські печі. В світі вже давно їх не використовують. Лише в Україні».
«Якщо дивитися на цифри викидів, знається мало. А коли порахуєш на кожного мешканця – 125 кілограмів в рік на людину. Уявіть, Ви кожного ранку їсте півкілограма отруйного пилу».
«Так, «Запоріжсталь» вкладає досить багато в свій екологічний імідж, але ми ж їх судимо за весь період. На всіх засіданнях вони підкреслюють: за останні 5 років інвестицій в екологічні технології стільки-то... Добре. А що було до того? Вони ж не виконали заходи, які повинні були зробити ще в 2010 році. Чому історія обнуляється? Коли завод купував власник, він розумів, що буде нести відповідальність за проблеми. Чи нам теж треба забути про ті захворювання, які прийшли з п’ятирічної давності? Ми теж повинні їх обнулити? Чому проблеми приватного виробництва повинні турбувати містян? Там є власник, є аукціонери, є люди, які отримують непогану для нашого міста зарплату. А ті хто вдихають такі самі викиди, але не працюють там – ніяк не захищені».
Про технології на прикладі холодильника
«Я люблю аналогії. Уявімо, у Вас є старий холодильник. Скільки електроенергії він використовує? Дуже багато. Викинути шкода, а тому відвезли техніку на дачу. Його вимили, фіраночкою прикрасити, поладнали, майстра викликали – а електрики всеодно багато бере. Щоб ви не робили – холодильник просто вже морально застарів. Всі міста в Україні, де використовуються мартенівські виробництва – Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Запоріжжя – найбільше потерпають від забруднення і високої смертності. Коли була можливість перейти на інше виробництво, вони цього не робили: не було державної політики, ніхто не змушував. Я це називаю металургійною голкою: інші технології заходять на ринок, а ми продовжує використовувати старе».
«Чому закордоном використовують ощадні технології? Тому що в них дороговартісні ресурси. А ми звикли до дешевого. Ми звикли до того, що цей старий холодильник треба не викинути, а везти на дачу. Ми не рахуємо, скільки він електроенергії буде споживати. А для того, щоб ту енергію створити, необхідно ж спалити тонни вугілля, яке дасть тисячі тонн викидів. Були домовляння, створювали міські програми, меморандуми. Пройшли роки, а ситуація з рівнем забруднення не змінилася. Значить, такі механізми не діють. А діють лише механізми економічні. Державі треба створити такі умови, коли буде невигідно використовувати застаріле обладнання, а буде вигідно лише дотримуватися екологічних норм.
«Економіка і екологія дуже сильно пов’язані. Нам кажуть, що екологічні напрямки дуже затратні. Насправді, весь світ доводить, що екологія – це вигідно і приносить кошти. За кордоном на переробці сміття заробляють чималі гроші. Сміттєпереробка – це вилучення з будь-яких відходів цінних компонентів, або тих, які можна потворно використовувати. Ось цей блокнот (показывает на блокнот с обложкой из переработанной бумаги – прим. авт.) – найпростіший приклад. Пластмасу, скло у всьому світі переробляють. Я розумію, що це не вигідно «Умвельту» (коммунальное предприятие, которое занимается уборкой мусора в Запорожье – прим. авт.). Сміття до них не доїжджає, все цінне вже відібрали у контейнері. Їхній сортувальній лінії нічого сортувати. Цей бізнес по всій країні знаходиться в тіні».
Про нову владу
«Рано давати оцінки. Лише рік люди працюють. Але я бачу більший контроль, принаймні в довкільній сфері. Здається, що змінився підхід до проблеми. Мені здається, що міський голова докладає певних зусиль, аби зробити краще для міста».
«Можу похвалити депутатську комісію (по вопросам экологии – прим. авт.). Вони цікавляться, розбираються, можливо, дечого і не знають, але стараються. Це не така комісія, яка була раніше, це не такі депутати. Дійсно Сидоров говорив (журналист Сергей Сидоров – в інтервью 061 – прим. авт.), за попередньої влади був суцільний «одобрямс». А зараз, приходьте на засідання комісії, за кожне питання баталії точаться. І голова комісії (депутат фракции «Новая політика» Алексей Басов – прим. авт.) питається чиновників: чому стільки-то грошей, а не стільки-то, розкажіть. Але результати ми побачимо не раніше, як через три роки. Мої особисті враження: змінилося ставлення, з’явилося бажання все ж таки вирішити екологічні питання».
«Рівень забрудненості майже не змінився з того часу, коли почали публікувати результати аналізів атмосферного повітря. Але вже стигли змінитися дві чи три програми природоохоронних заходів. Зараз працює робоча група з залученням громадськості, депутатів, бізнесменів та великих підприємств міста, щоб внести до міської програми природоохоронних заходів зміни. Програма діє з 2012 року, закінчується у 2017 році. Вона показала свою недієвість. Я не розумію, навіщо нам туди вносити зміни? Її необхідно просто достроково закрити і терміново розробити іншу».
«Є у нас державна політика на захист довкілля. Згідно статті 50 Конституції кожен має право на безпечне довкілля. Наше право сьогодні порушується. В Україні таке питання не може бути розглянуте у суді через відсутність правого регулювання. Але я точно знаю, що проблему дуже добре зрозуміють в Європейському суді з прав людини. У мене є думки щодо створення такого прецеденту в Україні».
P.S. На сегодня при поддержке экспертов ПРОМИС в Запорожье работает координационный совет по разработке стратегии развития города. Ирина Пирогова принимает участие в обсуждении вместе с чиновниками, депутатами и другими общественниками, чтобы, в том числе, разработать путь улучшения состояния окружающей среды в родном городе.
Записал Андрей Вавилов