На днях в Запорожье вышел сборник квир-пьес "Звірі подивляться замість тебе" писателя Олеся Барлига. Эта книга - интересное являние, как минимум, по двум причинам. Во-первых, конечно, из-за темы. Слово "квир" переводится как "странный". Этот термин используется для обозначения любой, не соответствующей традиционной, модели поведения и идентичности. Словом, книга про ЛГБТ и не только. Во-вторых, деньги на ее издание собирали с помощью краудфандинга. Это - первый подобный опыт в Запорожье. 061 расспросил у автора сборника, о чем его книга, где ее можно купить, сложно ли было собрать деньги и когда будет презентация.
ДОСЬЕ: Олесю Барлигу 31 год. Он поэт, прозаик, драматург. Работает заведующим отделом художественных программ в Запорожской региональной дирекции Национальной общественной телерадиокомпании Украины. Председатель литературного клуба «99». Автор поэтического сборника «Насолода уявної смерті». Один из составителей и один из авторов квир-антологии «120 сторінок Содому» и сборника современной приднепровской поэзии «Гімн очеретяних хлопчиків". Лауреат конкурса «Драма.UA-2012» с пьесой «Дерева спізнюються на автобус», которая исследует тему конъюнктуры вокруг трагедии Голодомора. В 2015 году принял участие в фестивале «Неделя актуальной пьесы» с полудокументальным произведением «Уроборос в Восточном экспрессе», посвященным самым резонансным проявлениям гомофобии в Украине (публичное чтение драмы состоялось в рамках Фестиваля равенства в Запорожье в 2016 году).
1. Розкажи трохи про саму збірку – тексти написані на основі реальних подій, чи ні? Звідки брались герої і чи є їхні прототипи в Запоріжжі? Скільки п’єс у неї увійшло?
До книги увійшло 10 п’єс. Це строкатий вінегрет з гостросоціальних, містичних, іронічних творів, відносно великих текстів і драм-замальовок на кілька сторінок. Головне, що їх об’єднує: фантасмагорійні мотиви і персонажі з різним набором гендерних та сексуальних ідентичностей. Помітний запорізький контекст мають дві п’єси.
Скажімо, «Уроборос у Східному експресі» писалася у 2015 році спеціально для конкурсу «Тиждень актуальної п’єси» й тут вперше звернувся до досвіду використання документального матеріалу. Розпитав на диктофон директора благочинного фонду «Гендер Зед» Ростислава Мілевського про випадок, коли митрополит Лука спробував здійснити тиск на міську адміністрацію з метою заборонити соціальну рекламу проти гомофобії. А ще зафіксував розповідь активіста із Запоріжжя Ніка Сторчая про його побиття під час Київ Прайду. Скайпом поспілкувався із подружжям та ЛГБТ-активістами Зоряном Кісем і Тимуром Левчуком про медіа-експеримент, коли вони як закохана пара мусили пройтися в центрі столиці, а камера фіксувала реакцію перехожих. Окрім суто художніх вставок, де я погрався із варіаціями на тему казки про Червону шапочку, розбавив текст палкими фейсбучними срачами.
У моєї дружини Анни Амарго було кілька дописів на тему прав одностатевих пар, в коментах, звісно, добряче бомбануло і було гріх не використати цей бурхливий потік «аргументів». А ще була чудова дискусія на сторінці Роми Кирченка з благочинного фонду «Щаслива дитина». Бо який твір на тему гомофобії без несвідомого багна про «педофілів»?
2. Чому ти вибрав саме цю непросту тему?
Нова українська драма не існує без непростих тем. Ось, кілька тижнів як закінчив п’єсу «Іван Сірко тікає з країни ельфів», де серед іншого говорю про шароварщину, як «актуальний» культурний контент, що нам постійно пропонують. Ну й, авжеж, створюю там художню проекцію Івана Сірка – ця постать знаходиться на периферії нашого інформаційного простору, однак, як на мене, це наш потужний бренд, який ми ховаємо у льосі.
Але це тема у якій я можу зайти у далекі хащі, тому просто згадаю кілька інших непростих тем, що присутні в інших п’єсах (не лише в цій книзі): чиновницька спекуляція на темі Голодомору 32-33 років; аборти; пасивне громадянське життя в тилу під час війни; «борг перед батьківщиною» в умовах глобалізації; постколоніальні синдроми українців; російська інформаційна війна проти України…
3. Чи багато взагалі в Україні книг на таку тематику?
Ти, мабуть, про ЛГБТ? Не так багато, як хотілося б, але виходять. Ось тільки минулоріч видавалися «Тепло його долонь» Юрія Яреми, «Лінія Зусилля» Таїс Золотковської, «На Марс» Rayan Riener (між іншим, влітку цю книгу презентували у нас). Знаю, що зараз триває робота з видання антології ЛГБТ-прози. Також в розпалі цифровий фото-поетичний проект «Кохання завжди на часі», що ми ініціювали разом з Яною Сасіною – можливо за його підсумками зробимо набір друкованих листівок.
4. Як довго ти писав цю книгу?
П’єса «Нострадамус і всі скорботи» написана у 2012-му році – цей «найстарший» з усіх творів в книзі. Є текст створений за кілька днів до старту проекту. Більшість маленьких текстів народжувалися за вечір. Це переважно драми до певних дат – сторіччя «Чорного квадрату» Малевича; річниці Леоніда Юхвіда, автора «Весілля в Малинівці»; проекту «Місяць Миколи Вінграновського».
5. Що означає назва “Звірі подивляться замість тебе”?
Так називається єдина п’єса, яка написана спеціально для збірки, коли я побачив, що мені конче бракує твору із виразним лесбійським сюжетом. Назву обрав як найбільш універсальну, що дає поштовх до широкої інтерпретації незалежно від контексту твору. В самій п’єсі «дивитися», це той вибір, що роблять звірі замість одного з головних героїв. За інтерпретацією Анастасії Косодій цей вибір стає метафорою до того, як патріархальна гетеронормативна культура сприймає кохання між жінками.
6. Як тобі досвід краудфандінгу? Скільки вдалось зібрати таким чином, звідки були основні донори (з Запоріжжя, чи ні?), яку найбільшу суму перерахувала одна людина і скільки по часу тривав збір коштів?
Це був екстремальний досвід і мені досі не віриться, що мені це вдалося. Хоча ні, це вдалося моїм донорам. Мені якраз друзі дорікали, що я зайняв надто мляву позицію в лобіюванні проекту. Цей мій клятий страх здатися надміру нав’язливим – борюся із ним все життя.
Гроші зібрав за рік. Кількісно найбільше донорів із Запоріжжя. Переважно це люди, які самі ініціюють некомерційні громадські ініціативи, що змінюють світ навколо – екологічні проекти, підтримка АТОшників, допомога хворим дітям… Якісно більше допомогли друзі з-за кордону. Це давній шанувальник моїх п’єс Олександр Куракевич, який мешкає у Франції і викладає в одному з тамтешніх вишів. Він надав 4 050 гривень. І ще німецький актор, який попросив лишитися анонімним (від нього надійшло 2 220 грн).
7. Яким накладом вийшла збірка?
Двісті примірників. Під час верстки з’ясувалося, що книга за обсягами виходить більшою, ніж ми планували і постало питання: жертвуємо накладом чи кількістю сторінок. Вирішив пожертвувати тиражем. Друзі втішали мене тим, що це виправданий вчинок: драматургія найменш приваблива для масового читача форма літератури. Однак, вважаю, я спробував спростувати цей стереотип своєю книгою.
8. Де і за скільки можна купити збірку?
Собівартість книжки 60 гривень. За такою ціною її можна придбати у мене, скажімо поштою. В книгарнях вона буде дорожчою. Збірка – не комерційний проект. Гроші з продажу я планую відкладати на наступний видавничий проект. Наразі книга продається в «Папірусі».
9. Чи буде презентація в Запоріжжі, або інших містах? Коли?
Пропозиції представити збірку вже надішли від Івано-Франківська та Маріуполя, буду міркувати як втілити це. Знаю, що зараз книга присутня на мистецькому фестивалі «Ї» у Тернополі. В Запоріжжі буде кілька презентацій, зокрема на майданчику «Запорізької книжкової толоки» та «Запорізької нової драми». Дати і час узгоджуємо і повідомимо їх у фейсбучній групі проекту «Звірі подивляться замість тебе».