Жителі Бердянська, що сьогодні залишилися без зв’язку, розповідають про життя в окупації – проблеми з продовольством, переслідування та відсутністю газу та світла.
Про це розповіли джерела проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я», передає 061.
Люди погоджуються розповідати про життя у місті, але не називаючи своїх імен та прізвищ через ризик переслідувань з боку окупаційних сил.
Захоплений російськими військовими Бердянськ позбавлений не лише транспортного сполучення з іншими містами та регіонами, але й товарообігу. Серед позицій, які стали дефіцитними, містяни перелічують цукор, сіль, олію, більшість круп, макарони, сир, побутову хімію та засоби особистої гігієни.
«До Бердянська практично не завозять товари, виключення хіба що фермери та молочна продукція з Мелітополя, бо він теж під контролем руських. З місцевих підприємств працюють м'ясо- та хлібокомбінати. В останнього, правда, проблеми через нестачу борошна та дріжджів, тож ми в будь-який момент можемо залишитися ще й без хліба», – каже місцева жителька.
Ризикуючи потрапити під обстріли, до міста привозять необхідні для лікарні медикаменти. Бердянці повідомили, що деякі ліки в аптеках знайти майже неможливо.
«Жарознижувальні, препарати від серцевих нападів та високого тиску, гормони, – найнеобхідніших ліків в аптеках немає! В нас люди у соцмережах самоорганізовуються, обмінюються ліками, в кого що залишилося. В поліклініці є кабінет, куди можна віддати непотрібні препарати або, за потреби, безкоштовно взяти щось із наявного. Перелік ліків публікують на сторінці лікарні в ФБ. Дякую тим медикам, які це координують», – розповів ще один житель міста.
Достатньо гостро в місті постала проблема нестачі палива, кажуть містяни. Воно потрапляє до Бердянська разом з гуманітарними колонами із Запоріжжя, а перевага при продажу надається біженцям з Маріуполя.
«Люди стояли в черзі для заправки авто по кілька днів. Зараз, начебто, працює одна без такого скупчення покупців, але там ціни по 100 гривень за літр. А хто не хоче чекати, тим перекупці продають по 150-200 гривень за літр і більше. Бензин тепер окрема валюта, за яку можна придбати будь-що», – ділиться жителька міста.
З 7 березня через аварію на магістралі поблизу Маріуполя в Бердянську, Приморську та навколишніх селах немає газу. Поки тривають бойові дії, ремонт неможливий, про це бердянцям у своєму зверненні повідомив в.о. міського голови Олександр Свідло.
«Як кажуть працівники горгазу (підприємство Запоріжгаз – ред.), спочатку треба виявити, де саме аварія, ніхто не буде нічого ремонтувати під обстрілами. Це ж не одразу… спочатку треба підключити всі села між Маріуполем та Бердянськом, потім Бердянськ. Минулого разу (під час планового відключення газу – ред.) для підключення залучалися люди з області, наших працівників не вистачить. До того ж в місті зараз багато зачинених квартир, а їм (працівникам газової служби – ред.) для підключення потрібен доступ до кожної оселі», – пояснила одна з жительок.
Олександр Свідло у своїх зверненнях регулярно закликає бердянців не вмикати електрообігрівачі та попереджає, що мережа може не витримати навантаження. В такому разі місто ризикує залишитися і без води також, адже зупиняться насоси.
Якщо хоча б дві одиниці техніки одночасно увімкнути, без світла може залишитися ціла вулиця
«Березень видався дуже холодним, були морози та снігопади. Важко не вмикати обігрівачі, коли в кімнаті було +14, а у когось +10, особливо якщо в сім’ї дитина. До того ж готують всі тепер на електроплитах. Ми вмикаємо щось одне – або пічку, або камін, або бойлер, або фен. Бо якщо хоча б дві одиниці техніки одночасно увімкнути, без світла може залишитися ціла вулиця. На жаль не всі хочуть це розуміти, тому іноді ми сидимо не лише в холоді, але й у темряві та їмо холодну їжу. Дякуємо, що комунальники досить оперативно все налагоджують», – розповіла жителька Бердянська.
З першого дня війни бердянці почали масово знімати готівку. Зараз, щоб зняти гроші з картки в банкоматі або у відділені банку, треба вистояти довгу чергу, іноді не один день.
«Я ніколи в житті не була в таких чергах, як під час війни. За готівкою записується по 700 і більше людей, а відділення банків працюють неповний день, та і якщо немає зв’язку, інтернету, то гроші не можуть видати, а з ними постійно проблеми. Останній раз хотіла потрапити до каси, так 23 березня отримували гроші ті, хто записався до черги 18 березня. Можна, звісно, карткою розрахуватися, але майже всі продуктові магазини приймають лише готівку, а там де працюють термінали, купувати нема чого», – розповів один з місцевих жителів.
25 березня повідомили, що з’явилася інформація, що в місті зачиняються філії кількох банків: «Аваль», «Ощадбанк» та «Альфа-банк». Ще чотири лишаються, але чи працюватимуть вони в місті і надалі, – невідомо.
Щодня, з моменту входу до міста російських військових, містяни виходили на мирні мітинги, щоб нагадати, що «Бердянськ – це Україна». Але відколи почалися викрадення активістів «на розмову», а учасників розігнали, демонстрації більше не проводяться.
«Мітингів немає, а бойовий дух є. Після знищення російського корабля в порту бердянці дуже зраділи, більшість сподівається, що ЗСУ не забули про наше місто і незабаром його визволять. Ми дуже боїмося, що з нас зроблять чергову «республіку», – поділилася жителька Бердянська.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що евакуаційні колони виїхали до Бердянська із Запоріжжя