Зберегти підводні човни часів козацтва, які були знайдені на дні Дніпра та підняті понад два десятки років тому - завдання номер один для науковців. Причому не лише запорізьких, а й шведських. Саме для цього до Національного заповідника "Хортиця" приїхали науковий директор Музею Васа (Стокгольм) Фред Хокер і генеральний директор усіх морських музеїв та музеїв транспорту Швеції Ларс Амреус.
У Запоріжжі вони мають оцифрувати підводні пам'ятники. Цей процес передбачає створення високоточних тривимірних моделей кожного корабля, що зберігається в ангарі на Хортиці за допомогою лазерної зйомки та фотограмметрії.
Як відбувається цей процес бачили журналісти 061.
"Ми обрали такий метод роботи, який є досить швидким, задля того щоб прискорити процес. У нас буде 5-6 днів роботи тут в ангарі, а потім ми будемо обробляти дані у себе", - розповідає Фред Хокер і додає, що ці роботи мають особливе значення в умовах, коли Запоріжжя - прифронтове місто і страждає від ворожих ракет.
Через те, що старовинні кораблі не можна евакуювати, одним з варіантів їх збереження, є створення 3D моделей. Науковці із Швеції кажуть, що електронну копію експонатів створюють за допомогою методу, який власне і розробили в Музеї Васа в Стокгольмі.
"Тривимірні моделі можна використовувати в різноманітних віртуальних інсталяціях, також вони мають унікальну наукову цінність. Ще один важливий момент з точки зору науки - розміщення спеціальних точок на корпусах дають можливість проводити моніторинг і бачити зміщення, як себе поводить корпус і це важливо для збереження пам'яток. Так ми будемо розуміти, як можна запобігти руйнуванню", - говорить кандидат наук, завідувач відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Кобалія.
Він також додає, що вже має досвід створення тривимірних моделей - робив такі для двох човнів, які лежать на дні Дніпра.
"Вони були дуже не точні, первинні, бо я це робив один. Зараз є можливість працювати цілою командою причому і професійних фотографів, і геодезистів під наглядом людей, які власне і винайшли ці методи оцифрування. Тому зараз ми отримаємо більш точні моделі з точністю до 1-2 мм, оцифруємо чотири човна: козацький човен, дубель-шлюпку, бригантину та байдак. Таким чином в нас буде можливість їх зберегти на випадок ракетного влучання в ангар", - пояснює запорізький науковець.
Власне візит швецьких фахівців став можливим завдяки дружнім зв'язкам Дмитра Кобалії. Про те, щоб оцифрувати човни, обидві сторони говорили ще кілька років тому, але реалізувати проєкт вдалось лише після повномасштабного вторгнення. В березні цього року співробітники заповідника "Хортиця" побували у Стокгольмі, де мали можливість поділитися досвідом евакуації та збереження культурної спадщини під час війни, а також ознайомитися з унікальними пам'ятками шведської історії в Музеї Васа.
"Ми не мали уяви, як це все насправді, але після досвіду, яким поділились наші колеги з заповідника "Хортиця", тепер ми маємо більш точне уявлення про те, що може відбуватись і що ми маємо робити для захисту наших культурних пам'яток", - кажуть шведи.
Науковці з Музею Васа приїхали рятувати запорізькі унікальні човни на волонтерських засадах. Кажуть, що фінансують себе самі та жартують: "Окрім їжі, бо наші запорізькі колеги дуже смачно нас годують".
Вони також додають, що в архівах знайшли лист, який написав король Швеції до Пилипа Орлика і в ньому зазначено, що Швеція буде завжди підтримкою та захистом України.