"Лем ми!", що означає "Тільки ми!". Це девіз окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Військові цього бойового підрозділу боронять Запорізькій напрямок та вже звільнили від окупантів кілька населених пунктів. Одним з символів цього підрозділу є берет, як кажуть самі військові, кольору "ґрунту" чи кольору скель. Для того аби його отримати, треба пройти спеціальну смугу перешкод.
"При проходженні смуги люди набувають досвід того, як будуть поводиться в кризових ситуаціях, які максимально наближені до бойових. Під час продолання смуги до психологічної втоми додається фізична, вона така сама як під час бойових дій. Такі іспити на отримання берета гірського штурмовика проводяться на базі нашої військової частини вже тривалий час. Це традиції нашої військової частини", - говорить військовий на позивний "Пророк".
Він у війську з 2013 року. За його плечима служба в АТО/ООС. З власного досвіду він знає, наскільки важливо не втратити можливість критично мислити в кризовий ситуації.
Загальна довжина смуги складає близько 1 км, умови максимально наближені до реальних бойових дій. На одній з ділянок хлопцям треба видертися на умовну "скелю", на другій - бігти з величезною колодою, третій - пролізти по багнюці під колючим дротом, при цьому тягнути з собою 30-кілограмовий ящик з боєкомплектом і весь цей час військових поливають водою із шлангів, закидають димовими шашками, постійно лунають постріли, вибухи та гул літака.
28-річний Олександр Ковалевич один з тих, хто проходив смугу перешкод. Каже, що фізично почувається себе нормально, а от психологічно це було складно.
"В таких ситуаціях головне, щоб був командир і щоб його всі слухали", - уточнює Олександр.
До війни він працював на Херсонській митниці. Кілька місяців був змушений жити під окупацією, бо не встиг виїхати перш ніж російські війська захопили місто.
"24 лютого перебував в Херсоні, о 5 ранку подзвонили і сказали, що з боку Чонгара російські війська. Спочатку не повірив. Але вже о 6 ранку я вже був на заправці. Потім поїхав до військкомату, але все було зачинено… потім була окупація. Я намагався взагалі нікуди не виходити, ніде не ходив. Ховався. Будівлю митниці захопили буквально з перших днів. 1 червня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. У мене була і є дуже сильна мотивація. Берет для мене - це, в першу чергу, пам'ять про всіх моїх побратимів", - говорить військовий.
Разом з ним в команді смугу перешкод подолав і найстарший в підрозділі побратим - Андрій Григорович на позивний "Філ". Йому 57 років. До складання іспиту готувався, бігав, зізнається, що дуже хотів мати берет штурмовика.
"Для свого онука берет отримав. Йому 8 років. Ну і себе хотів перевірити. Ми всі молодці, команда", - коментує.
Вже після проходження смуги зізнається, що психологічно було важко, особливо, коли треба було тягнути "пораненого".
"Важко. Поранений є і тягти треба. І відпочити часу немає", - додає.
А от молодший сержант на позивний "Хантер" берет виборював для свого сина. Каже, аби в того був стимул. Службу у війську він називає справжньою професією для справжнього чоловіка. Під час проходження смуги не звертав особливо уваги на вибухи, бо за час війни до них вже навіть звик і намагався постійно спостерігати за напарником, аби допомогти у разі потреби.
Він у війську з перших днів повномасштабної війни. Говорить, що тактика ведення бою змінилась і у ворога, і у нас.
"Ситуація контрольована. У нас бойовий дух в нормі. Проти нас всі підряд: і підготовлені військові, з досвідом, є й баласт. Але недооцінювати ворога не можна", - додає.
Разом з військовими смугу проходять і психологи. Вони говорять, що це потрібно, аби відстежувати реакції, розуміти, як розвиваються негативні емоційні стани.
"Психологи завжди знаходяться на смузі, проходять, відстежують, допомагають. Ми їх інструктуємо, як працювати в команді, швидко орієнтуватися в ситуаціях, коли є непросто поранення фізичне, а й психологічне", - пояснює психолог бригади на ім'я Тетяна.
Втомлені, брудні, але щасливі хлопці отримали омріяні берети та в черговий раз довели, що вміють бути однією командою навіть на війні, коли втома зашкалює і нерви здають.