Історія одного з екіпажів "Бредлі", що брав участь в боях за звільнення Роботиного, - ФОТО

Роботине, "Бредлі", 47 омбр, бої - ці слова за останні кілька місяців зустрічаються ледь не в кожній другій новині про ситуацію на фронті. Надважкі бої за Роботине тривали три місяці. 

Журналісти 061 мали можливість поспілкуватись з одним з екіпажів бойової машини "Бредлі", який брав участь в боях за звільнення села Роботине, що знаходиться в Запорізькій області та тривалий час було під окупацією росіян. Ворог утримував його з березня минулого року. 

Тимчасово виконуючий обов'язки командира машини, оператор-навідник на псевдо "Мольфар" розповідає, що родом з Гуцульщини, тому і позивний має відповідний. У нього на руці помічаємо татуювання. Чоловік пояснює, що набив вишивку його регіону. 

На війні він з 2015 року, в 47-му омбр ім. Магура прийшов в грудні минулого року. 

"На Новий рік це було. Потім було навчання в Німеччині і після того працюємо тут", - починає розмову "Мольфар".

Навчання тривали 1,5 місяці і наприкінці лютого воїни вже повернулись на фронт. Він каже, що порівнювати "Бредлі" з радянською технікою, це все одно що намагатись порівняти "Мерседес" і "Запорожець". 

Командир американської БМП згадує, як під час одного з боїв, машина реально врятувала життя екіпажу і десанту.

"Якщо б це була радянська БМП, ми б згоріли одразу", - каже. 

Його побратим на псевдо "Рево" - механік-водій. Додає, що на кращій бойовій машині поки не доводилось їздити, а також підтверджує:

"Вона дійсно рятує життя". 

Саме цей екіпаж залучався до боїв за Роботине. Хлопці кажуть, що ворог зробив багато мінувань і це є для них серйозною перешкодою. 

"В 2015-2016 роках я бачив Піски, Дебальцево. Але тут зараз важче: такої щільності артобстрілів і такої кількості замінованих полів я ще не зустрічав. Пройти першу лінію оборони було неймовірно важко", - говорить "Мольфар".

Українські військові звільнили село в 20-х числах серпня. Саме військові 47-ої бригади встановлювали український стяг на розбитій будівлі у селі. 

Роботине до війни нараховувало близько 500 мешканців, на час звільнення там залишалось 6 людей. Щодо будинків та інфраструктури, то там не лишилось нічого. 

"Жодної цілої будівлі. Вони зараз закидають його КАБами, ФАБами. Всім чим можуть дістають, стирають його з лиця землі. Вони дуже щільний вогонь ведуть", - кажу військові та додають, якби ж Україна отримала літаки, було б трошки легше на фронті. 

Воїни додають, що мають бойові завдання щодня. Вірять у перемогу та роблять все надможливе аби її здобути.