До війни він був тренером з греко-римської боротьби та батьком-вихователем дитячого будинку сімейного типу, а нині - боєць 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади з позивним “Фаза”, який керує дроном та гатить з міномета по ворогу на Запорізькому напрямку. Його надійним тилом на фронті є один з прийомних синів - 20-річний Михайло (позивний “Міф”).
“Фаза” родом з міста Жмеринка. Разом з дружиною вони виховують 13 дітей. Всі прийомні. У 2016 році боєць брав участь в АТО. Каже, точно знав, що велика війна буде. Мовляв, в повітрі відчувалось нагнітання.
“Те, що ми зараз з Михайлом, то добре. Легше разом, надійніше. Спину прикриваємо один одному. Я в ньому впевнений на 100%”, - розповідає “Фаза” про сина. Він не приховував того, що дуже за нього переживає та навіть намагався відмовити, коли той заявив, що йде до війська.
Під час АТО “Фаза” був командиром міномета. Говорить, що може на будь-яке місце в розрахунку стати і працювати. Але для цього необхідно постійно вчитися - навички треба підкріплювати тренуваннями.
“Я за освітою вчитель географії і швидко знаходжу місцевість, яку бачу по карті. Добре орієнтуюсь по картах. Я їх не дивлюсь, я їх читаю. Мабуть, тому я зараз оператор дрона”, - додав боєць.
Михайло з дитинства мріяв бути офіцером. Тож, проте аби не йти до військкомату, навіть на думку не спадало. На війні він вже навчився аеророзвідці. Хлопець сором’язливий та не дуже говіркий. Тож, більше про родину та фронтове життя, розповідав батько.
Обидва скучили за домом та рідними, хоча й намагаються регулярно спілкуватися онлайн.
Рідний брат Михайла входить до складу збірної України з греко-римської боротьби. “Фаза” з гордістю каже: “мій вихованець, тренував його”.
Під час розмови армієць згадує колишнього командира, який мав позивний “Дикий”. Він загинув в боях під Сєвєродонецьком.
“Молодий (22 роки), але дуже талановитий… Не вистачає мені його. З ним дружили сильно, на бойових працювали разом”, - зізнається співрозмовник.
На питання, що треба аби перемогти ворога, відповідає:
“Нам треба більше боєприпасів і більше дронів. Інакше ніяк”.
Ще одним важливим моментом на фронті є і вміння добре маскуватись. Боєць каже, що добре замаскована позиція - все одно, що додаткова броня.
Поки говорили з батьком та сином, поруч проводив навчання мінометний розрахунок. Головний сержант взводу Богдан (позивний “Ворон”) пояснює, що постійні тренування потрібні, хоча й всі бійці мають бойовий досвід.
Він показує 120-мм міномет американського виробництва. В комплекті до нього ще є “Хамер”.
“Бойове хрещення “американець” (так військові між собою називають міномет, - ред.) пройшов у нашому підрозділі під Соледаром. Працювати на ньому ми навчались в Німеччині. Що з нього можна вразити? Від 82 до 120-мм мінометів, використовується він для знищення фортифікаційних споруд, окопів. Дуже зручно знищувати ворожі укріплення. Недавно ми влучили по БТ-ЛБ з екіпажем і боєприпасами”, - говорить боєць.
Бійці, що боронять Запорізький напрямок у складі 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади, були на Донецькому напрямку, брали участь у звільнені Херсонщини. Вони добре розуміють, що ворог використовує так звані “м'ясні штурми”, бо має перевагу в чисельності. Крім того, має чимале повітряне військо.
“Відчувається, що в них багато дронів, в них більше розвідки. Аби у нас результативність була краще, треба більше боєприпасів”, - кажуть армійці та додають, що світ має допомогти Україні перемогти.
“На Україні Росія не зупиниться. Це точно. Помилково думати, що вони візьмуть щось і все”.