Російські окупанти щоденно обстрілюють прифронтовий Оріхів з усіх видів озброєння. В місті не залишилось вцілілих будівель. Внаслідок ворожих атак руйнувань зазнали і будівлі історичного ареалу міста: пошкоджені комплекс будівель колишньої жіночої гімназії та чоловічого реального училища, будинок Янцена (будівля міської ради), Оріхівський краєзнавчий музей, а будинок культури повністю зруйновано. В останній декілька разів влучали керовані авіабомби: в серпні 2023 року та в січні 2024-го.
- Прилетів КАБ, він (будинок культури – ред.) зруйнований, залишились стіни і все. Його продовжують руйнувати, я навіть не впевнений, що ми зараз з вами говоримо, а його ще більше не зруйнували, тому що це якраз центр міста і там постійно прилітає. Фактично він зруйнований, це руїни, - каже в.о. директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОВА Владислав Мороко.
Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля» Оріхівської міської ради був розташований в історичній будівлі «Будинок торгових рядів», що є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.
Наприкінці ХІХ ст. у північній частині Базарної площі Оріхова купець Парфьонов за власні кошти збудував критий торговельний пасаж, за яким закріпилась назва Торгові ряди. Пригадуючи дореволюційний Оріхів, старожил міста Прохода писав у книзі, виданій в Канаді в 1960-ті роки: «Біля собору був з однієї сторони парк з гарними деревами, в якому відпочивали християни, а з другої — велика брукована Базарна площа з критим великим ринком та двома рядами єврейських крамниць». Таких крамниць і яток було понад 20.
1 січня 1923 року у торговельному пасажі розмістили культурно-освітню установу під назвою Оріхівський вітальний будинок, потім в будинку функціонував «Центр культури і дозвілля». До повномасштабного вторгнення тут діяли клуби за інтересами, різноманітні гуртки для дітей та молоді, займались творчі колективи. В «Центрі культури і дозвілля» проводили концерти, виставки, виступи художньої самодіяльності.
Жителі Оріхова в соцмережах діляться спрогадами про творче життя, яке вирувало в «Центрі культури і дозвілля»:
«Тут в літку я ходила на танці, а потім ставили спектаклі для того щоб показувати на сцені, але тепер це просто зруйнована будівля. Вони можуть вбити людей, зруйнувати дім, але не заберуть спогади щасливого життя».
«Пам’ятаю дискотеки, пам’ятаю концерти музичної школи, випускний. На цю сцену приїжджав цирк у дитинстві. Страшно, що тепер воно залишиться таким назавжди як і все місто… З кожним днем здається, що відбудувати те життя неможливо».
Після вулчань КАБів будівля вигладає так: