Наприкінці липня цього року мешканець Запоріжжя Костянтин Неліпа під час риболовлі знайшов на околицях міста великі кістки. Вони стали помітні людському оку через після падіння рівня води у Дніпрі. Чоловік сфотографував знахідку та повідомив про неї працівникам Національного заповідника “Хортиця”. Науковці не довго думаючи виїхали на місце, де визначили, що кістки належали мамонту.
Сьогодні, 12 серпня, знахідку показали журналістам. Вона зберігається в Музеї історії запорозького козацтва.
За словами в.о. завідувача відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Михайла Муленко, кістки належать до епохи палеоліту. Їм може бути понад 10 тисяч років.
Враховуючи той факт, що у Національному заповіднику немає палеонтологів, то було прийнято рішення звернутися до спеціалістів у національний природничий музей НАН України у Києві.
“Нам визначили, що це представник саме мамонтової фауни. Це не слон, а саме мамонт. Найвірогідніше що це “мамонт найвеличніший” або “волохатий”, - говорить Муленко.
Він показав знайдену плечову кістку, лопатку та велику гомілкову кістку. Дві з них - точно поєднуються між собою, що говорить про те, що належать вони одній тварині.
“На території Запорізької області знахідки саме мамонтової фауни вони досить одиничні. Якщо на Київщині та Західній Україні мамонтову фауну досліджували досить активно, то у нас є знахідка з Кирилівки та міста Дніпро, а для Запоріжжя ця знахідка одинична. Вона дає змогу дізнатися про міграцію цих тварин, де вони мешкали. Мамонт був найрозповсюдженішою твариною у північній півкулі. Він водився і в Америці, і в Канаді, і в Євразії. Тепер ми знаємо, що він заходив і південніше. Це унікальна природнича знахідка”, - коментує науковець.
Фахівці планують проводити подальші дослідження. Хотіли б знайти череп, бо він найбільш інформативний. За ним можна визначити і стать тварини. Щодо віку, то кістки належать точно дорослій тварині. Вона могла сягати 4 метрів в холці.
“Від місця знахідки до автівки кістки треба було нести, бо під’їхати туди не можна. Ми не думали, що вони будуть такими важкими. Нас було 4 людей. Одну кістку несли вдвох, інші - на плечі поклали і несли. Я ніс плечову кістку і думав, що вона така важка, бо адреналін, але потім вже напружився, бо не міг кинути”, - згадує Муленко.
Науковці навіть дали ім'я мамонту - Ілюша, на честь одного з колег, в якого був день народження, коли проводили підйом кісток.
“Ми плануємо провести так званий колагеновий тест на наявність вільного колагену в кістках аби дізнатись чи можливо зробити радіовуглецеве датування кісток”, - говорять фахівці.
Дослідження планують проводити у Європі після того, як завершиться процес консервації.
Побачити знахідку можна буде вже цієї середи на виставці, яку відкривають з нагоди дня археолога.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.