Сьогодні, 6 вересня, у Запоріжжі в ПК «Титан» відбулися громадські слухання щодо обговорення Програми поетапного зниження викидів, а також включення до цієї програми заходів спрямованих на зниження концентрації фенолу та формальдегіду в атмосферному повітрі.
Про це повідомляє 061.
Попри те, що тема громадських слухань надзвичайно важлива для покращення екологічного становища у місті, досить небагато містян доєдналися до заходу, який проходив, як в офлайн, так і в онлайн форматі. На етапі прийняття резолюції всього нараховувалося близько 55 людей з правом голосу.
Ще у червні 2023 року міськрада підписала прямий договір з "Інститутом громадського здоров'я ім. Марзєєва Національної академії медичних наук України" вартістю трохи понад 1,7 мільйона гривень на розробку Програми поетапного зниження викидів з урахуванням всіх даних від основних забруднювачів.Планувалося, що програму зможуть розробити до кінця 2023 року, аміськрада зможе її затвердити в першому кварталі 2024 року. Проте Програма досі перебуває на стадії розробки, а екологічні активісти помітили, що в цьому документі чомусь так і не були включені такі важливі речовини, як фенол і формальдегід, хоча в завданні на розробку програми це було озвучено.
«В завданні на розробку цієї програми чорним по білому прописано, що мають бути знижені на певну кількість тонн викиди фенолу і викиди формальдегіду. В поясненнях на мій запит до Інституту Марзєєва, надали інформацію, що у нас нібито немає сильно великого перевищення ГДК, і почали порівнювати фонові концентрації, які в нас є, з максимально разовим ГДК. Це гранично допустима концентрація, яка десь хвилин 20 може існувати, і все. Але є ще в законодавстві середньодобові концентрації – це те, чим ми дихаємо цілу добу. Так от, якщо порівняти фонові концентрації з середньодобовими, то у нас по фенолу в 3 рази перевищення, а формальдегід більше як в 1,5 раза перевищення. Тобто, згідно з законом, в будь-якому випадку вони мають знижувати викиди фенолу і формальдегіду. Обласна адміністрація погодила зниження формальдегіду і фенолу разом з Держспоживслужбою і подали пропозиції в мерію, що вони мають ці речовини знизити, але фактично було знехтувано цим», — пояснює член ініціативної групи по громадським слуханням, екоактивіст Микола Ралик.
Саме через це ініціативна група руху «Маю право дихати!», куди входить ряд громадських організацій та коаліцій — «VUS», «Запоріжжя без амброзії» та інші активісти звернулися з пропозицією щодо проведення громадських слухань.
До слухань долучилися громадські активісти, екологи, науковці, посадовці міськради, депутати та просто небайдужі мешканці міста.
«Я є астматиком з 1998 року. В мене багато медичних карток. Ось з цих препаратів починається і закінчується мій день. Те, що ми зараз розглядаємо Програму поетапного зниження викидів це не плюс, а величезний мінус, що ми до такого дійшли. Я хочу зауважити, що я саме запорізький астматик, бо ні в якому іншому місці, ні в якій іншій країні я не змушений використовувати інгалятори. Два місяці назад я потрапив в лікарню з приступом. Всі люди, хто гальмує розробку та подальше виконання цієї Програми ви просто мене, як українця та жителя цього міста, поступово вбиваєте», — каже мешканець Запоріжжя Антон.
В екологічному управлінні міськради наголосили при цьому, що вони впевнені в тому, що Програма поетапного зниження викидів має вийти прекрасною і немає жодних приводів для занепокоєння.
«Подібна програма в нашому місті розробляється вперше. В жодному місті України такої програми не існує. В програмі використанні фонові концентрації, а також одночасно два методи розрахунку забруднення атмосферного повітря. Це розрахунок розсіювання забруднюючих речовин та оцінка ризиків на здоров'я населення від викидів визначених забруднюючих речовин. Учасниками програми є 20 великих підприємств нашого міста. Це підприємства 1 та 2 групи (розподіл на групи за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, - прим.ред), а також близько ста підприємств 3 групи, які мають паливовикористовуюче обладнання, що працюють на твердих видах палива. Програма передбачатиме заходи для зменшення фонового забруднення атмосферного повітря нашого міста», — пояснив начальник управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради Гліб Золотарьов.
Під час обговорення на ряду з тим, як частина учасників наголошувала на необхідності прийняти реальні заходи зниження певних речовин, які б зобов’язали забруднювачів знизити промислові викиди шляхом модернізації, впровадження сучасних технологій, припинення експлуатації морально зношеного обладнання, частина лобістів заводів наполягала на тому, що зараз це робити недоречно, адже за часів війни не можна тиснути на підприємства, що забезпечують робочі місця. Подекуди навіть намагалися змістити фокус уваги з заводів на автомобільні викиди, аргументуючи це тим, що саме їх частка не досліджена і несе ще більше загрози, ніж заводи-годувальники.
Згідно з даними презентації, яку підготували представники Інституту громадського здоров’я Марзєєва, найбільша кількість джерел викидів по фенолу припадає на ПАТ «Запоріжкокс» (групи «Метінвест»),АО «Мотор Січ» та ПАТ «Запорізький абразивний комбінат». По формальдегіду в лідерах по кількості джерел викидів – «Мотор Січ», «Запорізький абразивний комбінат», «Запоріжвогнетрив», ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та «Ровер Ресурс»».
«Так, не тільки підприємства можуть впливати на вміст фенолу і формальдегіду. От, наприклад, за даними наукових досліджень представлених у багатьох вітчизняних і міжнародних джерелах, одним з можливих наукових пояснень підвищення концентрації фенолу і формальдегіду є їх утворення з прекурсорів, переважно з органічних сполук, як біологічного, так і антропогенного походження внаслідок фотохімічних реакцій в атмосфері. Особливо в умовах мікроклімату Запоріжжя і в умовах теплих островів, які формують промислові зони. Були проведені розрахунки одногодинних, добових та річних концентрацій формальдегіду. І ми не бачимо по ним перевищень. Ми вважаємо, що проблема закладається не тільки в фотохімічному смогу, а й в стандартах якості повітря для формальдегіду.У нас найбільш жорсткий цей показник, бо в Європі він у 10-30 разів менший», — зазначила заступниця директора з наукової роботи Інституту громадського здоров’я Марзєєва Олена Турос.
За результатами громадських слухань була прийнята резолюція з окремими правками від громадськості щодо наповнення Програми поетапного зниження викидів, контролю за підприємствами-забруднювачами внаслідок позапланових перевірок екоінспекції та організації автоматичного спостереження за викидами забруднюючих речовин. Резолюцію мають розглянути в профільному управлінні виконкому.