З початку повномасштабного вторгнення Запоріжжя прийняло близько 300 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Лише в місті працює 46 шелтерів, де можуть знайти прихисток, в тому числі і ті, хто постраждав через ворожі обстріли або ж виїхав з зони бойових дій чи окупованих територій. За інформацією міської влади, у місцевих та приватних місцях тимчасово перебування на сьогодні є 246 вільних місць. Крім того, є шелтери обласного підпорядкування.
Як живуть в шелтерах, бачили журналісти 061.
Модульне містечко, що в Південному мікрорайоні, було відкрито ще в 2015 році. З 1 квітня 2023 року ним опікується КП «Запоріжремсервіс». Наразі в модульних будиночках проживає 160 людей, багато хто з них, живе там вже майже десять років. Але є родини, які нещодавно втратили свої домівки. Як наприклад, подружжя з Донеччини.
«Ми з села Максимільянівка Мар'їнської міської громади Покровського району Донецької області. росія вже зайшла до нас в село з Мар’янки. Нас дві родини залишалось в селі і «Білий янгол» (евакуаційні групи поліції у Донецькій області, - ред.) нас вивіз. Наш будинок побитий сильно. Вікон немає, снаряди летіли по городу, БПЛА постійно атакували. Ми не знаходили собі місця і виїхали. Ми виїхали в Курахово 6 липня. Там зняли квартиру. Туди теж снаряд прилетів. Мені ногу і руку посікло. 16 вересня ми виїхали до Запоріжжя. Найняли перевізників і нас перевезли. Наша сусідка жила в цьому модульному містечку і порадила нам. Тут нормально: вода є, їсти готуємо», - розповідає Людмила Бондар.
Її чоловік - Віталій Іванович додає, що вдома лишили город, на якому посадили 20 відер картоплі, помідори, цибулю, часник, виноград та ще багацько всього.
«Все там залишили. Ми не хотіли з дому їхати, все вірили що от-от…, але вже не можна було лишатись. Коли ми їхали, то ворог полював на поліцію. Евакуювали нас не з першої спроби, бо обстріли були», - каже чоловік.
Подружжя говорить, що в модульному містечку їх все влаштовує, але трошки переживають, що доведеться багато платить за електрику, бо в будинку немає газу (приготування їжі, опалення - все від електрики). Посадовці запевняють, що платіжки не будуть захмарними, мовляв є можливість оформити субсидію.
Її квартиру знищив КАБ
Ще одним прихистком для людей, які змушені бігти від війни, став геріатричний стаціонар Запорізького міського територіального центру.
Він розрахований на 25 ліжко-місць і станом на зараз тут проживає 16 людей. Якщо до початку повномасштабної війни люди могли перебувати в стаціонарі від 30 днів до року, то на період військового стану ці терміни змінені. Люди можуть жити в стаціонарі до закінчення військового стану і ще місяць після. Ті хто постраждав від збройної агресії (в тому числі і ВПО) проживають тут безкоштовно.
З 1 жовтня 2024 року в стаціонарі живе 87-річна пані Марія Семенівна. Саме 1 жовтня російські військові скерували на Запоріжжя кілька авіаційних бомб, одна з них влучила у багатоповерховий будинок, що в Комунарському районі Запоріжжя та пошкодила квартиру Марії Семенівни. Жінка в той момент знаходилась на вулиці, бо саме вийшла аби трошки прогулятися. Рідних у жінки немає - обидва сини загинули. Свою квартиру після ворожої атаки вона не бачила, але вірить, що зможе туди повернусь.
За 8 місяців цього року в геріатричному стаціонарі послуги отримали 170 осіб.
Вже третій рік тут проживають кілька мешканців Гуляйполя. Серед них і 72-річна Тамара Кузьменко. Вона переїхала до Запоріжжя в березні 2022 року. В пансіонаті жила разом із своїм чоловіком, але півроку тому він помер.
«Дуже сильно за чоловіком сумую, що його немає, за своїми дітьми сумую, за життям мирним», - каже вона і додає, що з Гуляйполя виїжджали поспіхом, бо окупаційна армія сильно обстрілювала місто.
«Стояли біля центрального будинку культури автобуси і мер міста казав аби люди не панікували і не хвилювались, мовляв всі помістимось і всі виїхали зможемо. Мене з Гришею до Запоріжжя привіз зять. Чоловік мав інвалідність І групи. Тут ми відзначили 50 років з дня весілля. Дівчата спекли «шишки», квіти і торт купили, кульки повітряні надули», - згадує пані Тамара.
До неї приїжджає донька із чоловіком, внучка та правнучка. Та забрати жінку до себе вони не можуть, бо самі живуть в орендованій квартирі.
«Син в окупації в Мелітополі, виїхати не зміг. Він вірив, що місто не окупують. Чоловік доньки отримав численні поранення (він військовий) і зараз на реабілітації в лікарні. Латали його, як могли. А я третій день народження скоро тут відмічати буду», - говорить жінка.
Вдома в Гуляйполі в неї залишилось все: дім, господарство та всі сімейні фотоальбоми - памʼять про рідних.
«Попросила дітей і вони привезли документи і трошки фотографій. Відкриваю фото і дивлюсь на них. Оце все, що в мене є і чим радуюсь», - каже жінка, показуючи фотографії.
В кімнаті вона живе разом з жінкою з Оріхова. Вечорами вони фантазують про те, що приготують, коли будуть вдома.
Пані Тамара каже, що із задоволенням би приготувала блюда болгарської кухні, бо має болгарське коріння.
«Плачінти, вертіти, соус, вареники з картоплею, творогом …», - перераховує.
Жінка додає, що тоді, в березні 2022 року не просто їхали з Гуляйполя, а буквально бігли від війни.
Повернення додому
Також з Гуляйполя виїхав пан Анатолій зі своєю літньою мамою - Валентиною Павлівною.
Чоловік розповідає, що в 2014 році був в АТО. Коли почалось повномасштабне вторгнення, він також не залишився осторонь і пішов в ТрО. Тож вибухами його не налякали. Проте, коли ворог взявся обстрілювати рідне місто, він зрозумів, що найдорожчу йому людину - маму, треба вивозити. Командир дав «добро».
«Думав, ну неділю-дві в Запоріжжі і додому… Осінню минулого року був вдома. Місто сильно побило. Жах. Балкона нема, вікон нема і голуби в хаті», - говорить.
З Тамарою вони раніше бачилися, жили в Гуляйполі в одному мікрорайоні. Анатолій каже, що часто ходив через їхню вулицю та знайомі вони не були. Здружилися вже тут, в пансіонаті.
«Вірю, що все буде добре. Не може бути це безкінечно. Зброю нам треба солідну і авіацію», - каже Анатолій, розмірковуючи над тим, коли перемога настане.
Його мати додає, що дуже хоче додому і жити, як раніше.
«Терпіння нам всім і дай Бог дожити», - говорить Валентина Павлівна.
Підписуйтесь на наш канал в Telegram, щоб не пропустити важливі новини міста та області.