
"Там є все - і страсть, і боль, і бєзудєржноє вєсєльє": любимые книги оргкомитета книжной толоки
В Запорожье с 21 по 23 октября пройдет книжная толока. В преддверии этого события, специально для 061 организаторы фестиваля рассказали, какие книги сами любят читать и почему.
Игорь Гармаш, директор фестиваля
Любимая книга - Юрко Іздрик "Календар любові"
Це як філіжанка круто завареної кави розхристаним ранком. Брутально, смачно, по-справжньому... Щодня.

вика11
Олесь Барлиг, менеджер фестиваля
Любимая книга - Богдан-Ігор Антонич "Велика гармонія"
Богдана-Ігоря Антонича я називаю «українським Лоркою» (попри моветон порівнянь усього нашого із «золотими стандартами» чужих культур). Окрім того, що це такий «масний європейський поет», він (що важливо для класика) багатозначний для трактувань (не лише у творчості, а й у біографії). Для одних він ботанік зі скрипочкою, котрий літає в захмарних далях на зустріч світлу (в усіх розуміннях цього слова). Для інших – містик, просотаний присмерковими матеріями лісу, ночі, зірок, лускатих створінь і кварталів, де мешкають злочинці та повії. Якісь фрази з Антонича завжди поруч зі мною – цитую їх у буденних обставинах насичуючи їх новими контекстами. Тож, мабуть, він один з небагатьох поетів, яких я розклав у внутрішній картотеці і ношу в собі. Збірку «Велика гармонія» придбав років п’ять тому на Форумі видавців у Львові і з того часу частенько зазираю до неї.

вика1
Алеся Лапикова, координаторка работы с издательствами
Любимая книга - Любко Дереш "Трохи пітьми"
Люблю цю книгу, тому що у ній йдеться насамперед про боротьбу людини з пітьмою всередині, тою, котру часто буває важко побачити і ще складніше - здолати. Текст розповідає про це ненав'язливо, дозволяє побачити поміж рядками. Чим далі читаєш, тим більше дізнаєшся про власну темряву. І про власне світло, врешті-решт.

вика3
Ольга Баранова, координаторка детского пространства "Книголісся"
Любимая книга - Дж.С.Фоер "Жутко громко и запредельно близко"
Драматичная, непростая, но при этом удивительно светлая книга о том, как выстроить заново свою жизнь и свой мир после гибели любимого человека. Написанная от лица 9-летнего мальчика, потерявшего своего обожаемого отца во время теракта, эта трогательная история заставляет по-новому взглянуть на свою собственную жизнь и ее ценности, а также на взаимоотношения со своими детьми и родителями. Несколько переплетающихся сюжетных линий, загадки и тайны, яркие выпуклые характеры героев, необычная, а местами и новаторская форма изложения и верстки романа – все это заставляет возвращаться к нему снова и снова.

вика4
Оксана Тимченко, бухгалтерка
Любимая книга - Анатолий Мариенгоф "Циники"
"Циніків" люблю вже років з 15. Люблю саме за те, що вражає у саме серце, б'є під дих і додає такої віри у кохання, що розумієш, це і є - найважливіше, рушійна сила людства... Мій улюблений роман про життя, любов і любов до життя...

вика5
Елена Заставная, програмная директорка
Я сфотографувалася з книжкою, яку читаю наразі, привезла з цьогорічного Форуму видавців у Львові. Це збірка інтерв’ю з десятьма письменниками із Франції, Бельгії та Швейцарії та десятьма українськими, видана улюбленим видавництвом Анетти Антоненко. Впродовж декількох років український журналіст, перекладач і критик Іван Рябчій вів розмови з найвидатнішими постатями європейської та української літератур. На Форумі випала нагода познайомитися з Іваном та запросити його на цьогорічну Толоку. Говоритимемо про особливості та труднощі перекладу французьких текстів…

вика6
Анастасия Косодий, кураторка проекта "Ніч української драми"
Любимая книга - Микола Хвильовий "Вибрані твори"
Цього вересня разом з театром Запорізька нова драма випустили виставу "Міністерство освіти та науки України" - історія про агронома з 2075-го року, який загубив свою дружину. Хвильовий там один з головних персонажів. Шевельов відносить Хвильового (і всіх з генерації Розстріляного Відродження) до покоління митців, які багато пообіцяли, але нічого не виконали - з очевидних причин. В переписці з Зеровим Хвильовий пише, що один зі своїх романів допише хіба у 22 сторіччі. Чудовий сюжет.

вика8
Вероника Клищевска, кураторка проекта "Музично-поетична ніч"
Любимая книга - Ричард Бах "Чайка по имени Джонатан Ливингстон"
Це книжка про мрію та дорослішання, бар'єри та вміння їх долати. Коли ти робиш велику та важку справу і тобі починає бракувати сили, то просто згадай маленьку відважну чайку, котра не боялась помилятись та вчитись усе своє довге життя.

вика9
Вікторія Петрова, кураторка проекту "Ніч української драми"
Так сталося, що одбидві мої освіти - редакторсько-видавнича та журналістська - сьогодні відбиваються у моїй роботі: я рецензую художню літературу. Українську або українськомовну. Я читаю книжки із яскравою відзнакою профдеформації. Улюблена книжка для мене - це щось дуже особисте і дуже динамічне, насправді. А позаяк ми з Настею Косодій не змогли поділити Хвильового, то мені простіше говорити, наприклад, про улюблене видавництво, або про найеординарнішу презентацію в Запоріжжі. З останнього, безумовно, це - презентація "Saint porno" Богдана Логвиненко. Там було усе - і страсть, і боль, і бєзудєржноє вєсєльє. А на цьому фото все прекрасне - бібліотека, яка зберігає тисячі улюблених і не дуже книжок, Логвиненко з автографом, "Saint porno" і перманентне нагадування усім - приходьте на Толоку, читайте книжки!

вика10
Николай Колодяжный, медиа-координатор фестиваля
Любимая книга - Джером К. Джером "Троє в одному човні"
На моє переконання, один з кращих творів світової літератури. Емоційний, легкий і в той же час геніальний, як перші альбоми «Бітлз». В ньому є все про людину. І тонкий гумор, і глибока філософія. І насолода короткою закоханістю, і роздуми про сенс буття. Це чудовий взірець для кожного, хто працює у сфері комунікацій. Бо ліпшого продакт плейсменту, ніж це зробив Джером із туристичними принадами рідної Темзи-матінки, годі й шукати. Вперше прочитав цю книгу українською у перекладі Юрія Лісняка, і закохався і у твір, і у рідну мову. Бо це феєрія яскравих і тільки українській притаманній обертів. А ще це книга про нас з вами. Про те, що наше життя складне або просте, цікаве або нудне, сумне або щасливе рівно настільки, наскільки ми самі це обираємо.

вика7
Инга Эстеркина, PR-менеджерка:
Назвать свою любимую книгу – значит ограничиться стаканом воды, стоя у океана. Скорее, нужно говорить о любимой книге каждого возраста, или каждого десятилетия. Или вспомнить о том, какая книга оказывалась совершенно необходимой в то или иное время. Скажем, когда мне было 17 лет, мама купила мне в подарок «Гаспар из тьмы» Алоизиюса Бертрана из серии «Литературные памятники», и эту книгу я возила с собой на гастроли следующие десять лет. Да она и сейчас стоит на полке. Когда я была беременна, мне попался роман Майкла Каннингема «Дом на краю света» - рассказ о жизни странных людей в непростых обстоятельствах, и я до сих пор чувствую родство с ними, медленное течение рассказа, дыхание большого романа. Современная украинская литература началась для меня с Бу-Ба-Бу и романа «Перверзия» Юрия Андруховича. Одна из тех книг, которые я беру с собой в дорогу и перечитываю - сборник рассказов «Биг Мак» Сергея Жадана, и любимый рассказ – «Территориальные воды ее ванны»: живой современный украинский, язык сегодняшнего дня.
Организаторы книжной толоки приглашают запорожцев принять участие в аналогичном флешмобе и и выиграть сладкий приз. Условия - ниже:
1. Зроби фото з улюбленою книжкою і розкажи про неї;
2. Додай до розповіді хештег #улюбленакнижка_зкт #панськіпундики;
3. Запроси до флешмобу трьох друзів;
4. Будь підписаним на сторінку Запорізька книжкова толока, 21 жовтня за допомогою сайту random.org організатори оберуть переможця, який отримає коробочку авторських смаколиків від "Панські пундики".