Зачем она это делает: опыт запорожанки Ольги Сладковой, которая уже полгода сортирует мусор

От редактора: Недавно я была в гостях у друзей - киевской семейной пары - и заметила у них на кухне несколько коробок со сжатыми пластиковыми бутылками и бумагой. Оказалось, что в столице такая практика уже набирает популярность. Раздельных контейнеров там пока не увидишь, но ответственные украинцы сами начинают сортировать мусор и самостоятельно развозить стекло, пластик и макулатуру по пунктам приема вторсырья.

Мне стало интересно, есть ли такие люди в Запорожье. Так мы нашли Ольгу Сладкову, которая уже полгода сортирует мусор. Ольга рассказала 061, что ее вдохновило на такой эксперимент, насколько сложно сортировать мусор и есть ли в Запорожье места, куда его потом можно сдать. 

"Коли мене питають, чи відразу у мене вийшло сортувати сміття, мені хочеться спитати: "А у вас одразу вийшло викидати сміття в смітник, чи кидаєте собі під ноги?"

"Недавно ми з чоловіком були в Бельгії, в якій сортування сміття вже налагоджено, це надихнуло мене провести такий експеримент вдома. Мені хотілося зрозуміти, як це. Ми живемо вдвох - я і чоловік. Це відбулось в нас синхронно — просто в якийсь момент вирішили, що сортуємо, і все. Та й, чесно, тут нема про що думати, бо це ну дуже легко і стає абсолютно природнім. Коли мене питають, чи відразу у мене вийшло сортувати сміття, мені хочеться спитати: "А у вас одразу вийшло викидати сміття в смітник, чи кидаєте собі під ноги?" :) 

"Батьки живуть окремо і зараз теж намагаються сортувати. Деякі друзі, близькі теж зацікавились і почали сортувати зі мною. їм Звісно ж є друзі, які навіть радіють, що наша країна не сортує сміття і вбачають в цьому плюс, деякі важають мене дивною, але я розумію, що їм просто не вистачає інформації. Чим багатіша й розвіненіша країна, тим більш прискіпливо вона ставиться до сортування. Знайдіть хоч одну заможну країну, яка не сортує сміття!". 

"Місце на кухні я організовувала по-різному, поки не знайшла свою ідеальну схему. Хочу зробити зауваження магазинам, які продають смітники: знайти відро для сміття з декількома відділеннями в Запоріжжі виявилось нереальним. Це, звісно, не стимулює до сортування". 

"Поки що оптимальний для мене варіант - це мати відро на кухні для загального сміття, яке ми викидаємо в бак біля під'їзду, а також невелику коробку для паперу і пакет для поліетеленових пакетів. Для усього іншого сміття, яке я відношу до вторсировини, ми купили велику картону коробку і поставили її на балконі. Тару ми обов'язково миємо водою і стискаємо, і за 3 місяці не назбиралось навіть й півкоробки. Тому коробку можна завести й невеликого розміру, для якої завжди знайдеться місце". 

"Не так важливо сортувати, як не купувати те, що взагалі в Україні не переробляється"

"Я сортую папір, пластик, пакетики, тетрапаки, обгортки від цукерок, шоколаду. Крім того, сьогодні я вже точно знаю, що не переробляється в Україні і просто намагаюся це не купувати. Наприклад, дуже часто молоко, кефір, йогурти розливають в ПЕТ-упаковку. Вона буває прозорою, а буває непрозоро-біла. З першою проблем немає, її охоче приймають навіть в пунктах прийому вторсировини. ПЕТ молочного кольору не приймають переробники, тому що кілька років тому виявили в його складі ПВХ і полістирол. ПВХ — це полівінілхлорид, який не може використовуватись в харчовій упаковці, тому що небезпечний для здоров’я. Але ж це дуже дешево, а контролю за виробниками немає. Також гнучкі упаковкидля згущеного молока, соусів, гірчиці, кетчупу в Україні не переробляються, на переробку йде тільки пластикова кришечка. Тому навіть не так важливо сортувати, як не купувати те, що взагалі в Україні не переробляється і до того ж є дуже шкідливим"

"Ідеальна система сортування, яку я б хотіла бачити в Запоріжжі, як на мене така:

Вдома сортуємо за 5 напрямками:
1 - скло, 2 - пластик, 3 - папір, 4 - органіка (волосся, рослини, харчові відходи та ін.), 5 - інше (підгузники, кухонні тряпки, предмети гігієни, ін.)
В самому місті повинні бути (в ідеалі):
- коробочки для прийому батарейок/акумуляторів (наразі в Запоріжжі таких пунктів близько 50);
- баки для збору речей, що були у вжитку (вже з’являються в містах України);
- місця для збору зламаної побутової техніки;
- в аптеках необхідно приймати медикаменти, термін вжитку яких вже завершився (виробники медикаментів повинні їх утілізувати правильно);
- в магазинах, що продають фарбу, розчинники повинні прийматись назад на утилізацію;
- було б добре, якби в супермаркетах окремо збирали поліетеленові пакети". 

"Коли я бачу скільки безкоштовних поліетиленових пакетиків люди намотують собі на руки в супермаркетах, мені стає боляче"

"Якщо зробити опитування, нащо сортувати сміття, не всі люди в нашому місті зможуть чітко відповісти. Вони не знають, що площа звалищ зі сміттям у нас в країні вже дорівнює площі Криму, і ці полігони продовжують примножуватися. На цих полігонах утворюється надзвичайно шкідливий фільтрат, який потрапляє в грунт і воду, забруднює повітря. Україна тоне в смітті. Дуже не вистачає інформації з цього питання". 

"Коли я бачу скільки безкоштовних поліетеленових пакетиків люди намотують собі на руки в супермаркетах, мені стає дуже боляче. Бо у мене вже є знання, які я не можу стерти. Я знаю, що ця людина помре, а ці її пакетики ще 100 років будуть розкладатись та отруювати планету. А тепер уявіть кількість людей, які це роблять кожен день, і вам теж тепер буде боляче. І як тепер позбутися ідеї сортувати сміття?".

"Я написала "Умвельту" у Фейсбук з питанням про баки для вторсировини. Я вірила в те, що потрібно лише поставити ці баки, і все в нас буде добре. А потім зрозуміла, що питання більш складне. Половину шкідливих відходів в Запоріжжі просто немає куди подіти, як і в більшості інших міст, бо частина віходів поки що взагалі в Україні не переробляється". 

"Куди здавати відсортоване сміття, я знайшла дуже легко. Такий пункт виявився неподалік від мого дому. Там приймають такі речі: 

 Також є сайт на якому ви можете знайти пункти прийому в Запоріжжі".

"Скажу чесно — це, звісно, не зручно. Графік роботи в таких пунктах не розрахований на людей, які працюють. Також важко знаходитись в черзі з чоловіками напідпитку, які лаються. Взагалі це не та компанія, в якій хочется знаходитися. Якщо в Запоріжжі почнуть активніше сортувати сміття, то в нас зявляться нові робочі місця і нехай краще ці чоловіки там працюють сортувальниками, ані ж вони будуть розкидати сміття по всьому майданчику біля смітника, гуляти по місту напідпитку і шукати, що ще куди здати. Ці люди здають лише те, що дає змогу їм заробити, а в нас ще багато сміття, яке необхідно обов'язково переробляти, просто його не приймають за гроші. Наприклад - ті ж батарейки". 

"Коли вивозити сміття стане дорого, тільки тоді люди замисляться про його сортування" 

"Заробити я на цьому звісно не намагалася. Отримала десь 20 грн за макулатуру. Поліетеленові пакети я здала в Києві, коли їздила туди у справах, за них дали зовсім копійки. Пляшок здала десь на 2-3 гривні, але я просто намагаюся їх і не купувати, тому їх було дуже мало". 

"Сортування в мене взагалі не займає часу, ну хіба що сполоснути водою тару з-під молочки або пакет, це все дуже швидко і просто. Здавати, звісно, вже важче. В порівннянні навіть з Києвом, у нас приймають обмежений перелік вторсировини, пункти не цивільні, орієнтовані на не найкращий контингент". 

"Якщо ви почнете відсортовувати відходи, то побачите, що у загальному відрі залишиться органіка і якийсь дріб’язок, об’єм сміття зменшиться в рази. Таким чином ми зможемо економити на вивезенні сміття. Також, люди часто не розуміють, що все сміття, перед тим як кидати в смітник, необхідно щільно стискати і вдома, і на вулиці. Часто ми бачимо смітники, забиті сміттям, і люди починають сваритися, що погано працюють комунальні служби. Але кожна машина не їде просто так, це наші гроші, ми самі повинні економити — це збереже як гроші так і чистоту, бо смітник довше буде придатний для викидання". 

"Дуже цікаво зазначила Євгенія Аратовська (засновниця ГО «Україна без сміття»): «Сьогодні дуже вигідно ховати сміття на полігонах, бо це дешево. Якби громадяни сплачували за захоронення змішаних, невідсортованих відходів дуже великі кошти, стало б вигідним й розділення. Люди відсортували б свої відходи в контейнери, машина це безоплатно вивезла б, і різниця, яка лишилася невідсортованою, значно зменшилася б», — пояснює вона, додаючи, що саме такий економічний механізм діє в ЄС. «У нас сьогодні кожен сплачує близько 15 грн за місяць за вивезення змішаних відходів. Розумієте? Хто при здоровому глузді сортуватиме цю величезну купу відходів, що гниють, за такі гроші? Коли вивозити буде дорого, то з’явиться й ринок».

"Я думаю про те, щоб приїзжати до запоріжців додому і забирати відсортоване сміття" 

"Останнім часом я замислилась над тим, щоб їздити на своїй машині та збирати відсортоване сміття у тих запоріжців, які погодяться його сортувати. Такий проект вже працює в Києві. Він зветься “MASTER добрих справ” і реалізовний чарівними дівчатами з громадської організації «Україна без сміття». Я писала цим дівчатам, мовляв зробіть і в Запоріжжі такий проект, приїздіть до нас. Але потім я зрозуміла, що своїм містом повинні займатися ми самі і дівчатам вистачає роботи в Києві".

"Я маю роботу, яке приносить мені гроші, на цьому проекті не планую заробляти (тим більше, що це нереально). Я бачу цей проект так. Ми зробимо сайт на якому мешканці міста зможуть почитати, як і навіщо сортувати сміття, а також зможуть натиснути кнопку «Хочу сортувати». Після цього вони заповнують анкету зі своєю адресою і отримують графік приїзду автівки, яка забере їх відсортоване сміття. Таке сміття не смердить і дійсно його не накопичується багато, якщо стискати, тому раз на кілька місяців буде достатньо. Гроші за сміття я віддавати не буду, якщо хтось бажає може просто здати це сміття за гроші, а до нас принести сміття на якому не вдалось заробити. Якщо ж хтось принесе папір або пляшки, на якому можна хоч щось заробити, то ці гроші просто будуть йти на бензин, який ми будемо купувати з власної кишені і вкладати в розвиток проекту. Пакети доведеться везти до Києва, тетрапаки приймають лише у Харкові, тому треба буде це сміття якось туди доставляти".

"Взагалі я планую це робити протягом року, не більше. Бо я ж маю роботу і не можу подарувати себе лише сміттю :) Основна мета проекту — це знайти однодумців, зібрати добру компанію і вже з цією компанією і намагатися шукати гранти, партнерів та підтримку з боку влади".