
Покос: користь чи шкода? Керуюча компанія “Місто для людей” про актуальні екологічні питання
Кожна людина прагне змінити своє життя на краще. Дуже часто ми чуємо, що в Україні все не так, а десь у інших країнах, у Європі все краще, ніж у нас. Це стосується як дрібниць у повсякденному житті, так і глобальних економічних, екологічних питань. Часом ми прагнемо тих речей, які в більш розвинених країнах були переглянуті і насправді вже давно не актуальні.
Сьогодні у такому контексті ми розглянемо одну спірну екологічну тему. Якщо пам'ятаєте, навесні ми вже розглядали, як за кордоном комунальні служби, обслуговуючі організації, відмовляються від прибирання опалого листя, адже воно створює взимку спеціальний шар, у якому зимують комахи, а рослини сплять, не замерзаючи, і дарують навесні побіги молодої трави.
На цей раз керуюча компанія “Місто для людей” пропонує підняти таку цікаву тему як утримання газонів. Велика територія нашої країни - це степова зона, насичена багатим різнотравям. Це у більшій мірі не рослини алергени, а лікарські рослини, багато з яких вже внесено у Червону книгу, як види що зникають. Ці рослини ми бачимо не лише у заповідниках типу Хортиці чи Асканія-Нова, а й за містом, і навіть на подвір'ях власних багатоквартирних будинків. Чому ми цього не помічаємо? По-перше, не всі ми - фахівці з біології, а по друге, ці рослини постійно скошують. Навіщо косять газони? Зазвичай причини дві: щоб було охайно, та щоб було безпечно (знищують рослини алергени). Однак, роблячи комфортніше для людини, чи не шкодимо ми при цьому природі?
Нещодавно цим питанням зацікавились британці. Усім відомо, що на Туманному Альбіоні довгі роки була традиція висаджувати рівний зелений газон. Це стало візитівкою, особливістю країни. Роками природний шар диких рослин винищували, а на його місці висаджували той самий класичний для Британії зелений, ідеальний газон, головною метою якого була естетика. Однак, це в свою чергу призвело до негативних наслідків - зменшення популяції бджіл та метеликів. За даними експертів, 17 видів зникло, ще 25 - на межі зникнення. На це звернули увагу представники громадських організацій. На їхню думку, змінити ситуацію можна, якщо почати вирощувати природній газон з квітучих рослин, які стануть додатковим джерелом для нектару для бджіл та метеликів.
Трохи статистики: всього на одному "квітучому гектарі" в літній період може виростати до 6 мільйонів квітів, які приносять близько кілограма нектару в день - достатня кількість добової їжі для популяції зі 190 тисяч медоносних бджіл.
Першими кроками для Великобританії мають стати акції “не косити у травні”, щоб у період активного цвітіння дати змогу природі відновитися. Такі ідеї націлені на ініціативи з боку влади і звичайних громадян, які на свої угіддях мають виділити ділянку для природного газону. Звісно, реалізація проекту стане можливою, якщо британці відмовляться від сторічних консервативних традицій на користь захисту природи.

Що ми сьогодні бачимо у нашій країні? Покос газонів у містах проводится несистемно, без урахування інтересів братів наших менших. Так, у регуляції рослинного покриву є і благі цілі - це боротьба з рослинами алергенами, та комахами, переносниками захворювань (наприклад, кліщами, що переносять хворобу Лайма). Однак, важливо у цих прагненнях не наробити лиха природній екосистемі. Мають бути розроблені спеціальні рекомендації, затверджена нормальна періодичність, з якою комунальні та приватні керуючі компанії мають проводити заходи з покосу, щоб не нашкодити навколишньому середовищу. Це екологічна відповідальність, яку мають усвідомлювати як представники влади, так і приватні організації.