Андрій Андрейків про олігархічний уклад економіки України. В чому причина відсутності позитивних змін в суспільстві?

Потужні фінансово-промислові групи докладають усіх зусиль, аби реформи в Україні не відбулися. Таку думку висловив Андрій Андрейків, доктор філософії в галузі права, член Аспен Клубу України.

“Більшість реформ у фіскальній сфері у випадку їх реалізації поклали б край сучасний економічній моделі, яку можна коротко назвати просто – олігархат. Будь-які зміни несуть потенційну загрозу для їхнього існування, - повідомив Андрейків. Головною причиною відсутності позитивних змін в нашому суспільстві є нещадна експлуатації ресурсів. Це використання ще радянської інфраструктури, яка практично не відновлюється, має місце недооцінка робочої сили, а саме – несправедлива оплата робочої години в Україні.

Частка зарплатні у собівартості кінцевої продукції в Україні складає 4-5%. А в Європі цей показник складає 12-17%. Через непродуману експлуатацію ресурсів, нерівномірний розподіл власності і активів, значна кількість українців не можуть мінімального забезпечити власний побут.

За таких умов будь-які реформи будуть неефективними незалежно від галузі. Чи у медицині, де лікар отримує 4 тис грн, чи в поліції, де поліцейські не мають достатніх соціальних гарантій, чи в суді, працівники яких не впевнені, і не ліквідують завтра їхньої установи” І внутрішня і зовнішня система взаємовідносин фінансово-промислових груп також є деструктивні. Свідченням цього є дисбаланс сплати податків. У 2020 році громадяни України в часи економічної кризи та пандемії, сплатили на 5 млрд. грн. більше ніж в 2019, однак сплата податку на прибуток підприємств впала на 12 млрд. грн., а рівень несплата ренти за надра тих, хто качає вітчизняний газ впав на 18 млрд. грн. у порівнянні з 2019 роком.

Андрій Андрейків  каже: - “Якщо говорити про інфраструктуру, то не бачимо оновлення автобусного і залізничного транспортного парку. Кілька проєктів з ремонту доріг загальної ситуації не змінюють.

Українські фінансово-промислові групи глибоко дотичні до використання бюджетних коштів. Гіпотетичне закриття доступу до бюджетних коштів чи вжиття реальних заходів скасування різноманітних дотацій, пільг чи преференцій зруйнує корупційну систему,

В Україні назріла потреба сформувати політично незалежні відомства - податкову і митну - які б контролювали виведення українських активів за кордон. Ці установи мають мати належне фінансування та операційну незалежність від впливу політичних і олігархічних сил”, - вважає Андрій Андрейків.

Щодо митниці, то псевдореформи, які зараз відбуваються, не сприяють спрощенню митних процедур. “Бачимо, що за гаслами перетворень і реформ, ховаються нові проблеми для бізнесу, - вважає Андрій Андрейків. Екс керівник митниці - Максим Нефьодов - задіяв до перетворень велику кількість молоді. Однак рівень саботажу, рівень несприйняття нового був настільки великим, що здолати його виявилося складним завданням”. Сучасні розмови про якійсь проекти, на кшалт економічних операторів, загальної декларації прибуття, процедур спільного транзиту є димом, який пускають в очі суспільству, щоб прикрити бюрократичний безлад, у якому відомі роками ділки «гріють руки».

І у цьому протистоянні не обійшлося без народних депутатів. “Ледь не щодня, приходила величезна кількість запитів. Нам вартувало опублікувати результати аналізу та озвучити назви конкретних компаній, як відразу з’являлись замовні депутатські звернення, репортажі та мітинги під установою. Перетворення на митниці чи зміна формату роботи митної служби ніколи не цікавили політиків, - констатує Андрій Андрейків. - Нині вже можемо прочитати звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради по нібито зловживаннях фіскальних органів. Так от - одним з найбільших зловживань бюджетним процесом, на думку депутатів, було неправильне введення в експлуатацію сканувальних установок на Західному кордоні. Я читав, що написали депутати, та не вірив своїм очам. А їх думку, порушення митниці полягали в тому, що в перший день роботи Нової митниці, 8 грудня 2019-го, на Краківці і Шегині з допомогою цих сканерів виявлено наприклад партії вина, одна пляшка якого коштувала від 34 до 50 тис грн. Чи посуд з тарелями по 500 євро .