У Бердянську відомо щонайменше два місця, де окупанти тримають полонених

Курортне місто Бердянськ російські військові захопили буквально з перших днів повномасштабної війни. Ворог перетворив місто на свій логістичний центр. В мирні часи в місті було 100 000 населення. Приблизно 50% з них - виїхало, але у той же час, приїхало багато переселенців з Маріуполя, заїхали і родини окупантів, російські військові. 

Про ситуацію в Бердянську, полонених мешканців та вбитих підлітків журналісти розпитали начальницю Бердянською міської військової адміністрації Вікторію Галіціну.

За її словами, бердянцям, які залишились в окупації, неможливо надавати допомогу через свавілля росіян:

"Мешканці міста кажуть, що ліків не вистачає. Те що є, неякісне та дороге. Тож, люди обмінюються залишками ліків українського та іноземного виробництва. Хоч якось намаються один одному допомогти. Поліклініки працюють, але немає спеціалістів. Деякі операції проводять лише в Маріуполі, бо в місті дефіцит і медичних препаратів, і кадрів. Наприклад, операції на серці роблять в Маріуполі.

З 1 червня лікарі не можуть видавати життєвонеобхідні ліки містянам, які не отримали російського паспорта. 

А з серпня люди, що мають цукровий діабет, астму, перенесли інфаркт чи інсульт та деякі інші хвороби, мають з'явитися в амбулаторію з російським паспортом, номером страхування в російській пенсійний системі та документами, що підтверджують інвалідність. Тобто без російського паспорта неможливо отримати допомогу", - каже вона. 

Щодо освіти, то в Бердянську до війни було 18 шкіл, і майже всі вони тепер працюють за російською програмою. 

"У нас дуже багато вчителів-колаборантів. Ми не будемо брехати. Є вчителі, які приїхали з Маріуполя, з так званої "Л/ДНР", Росії. Але й дуже багато дітей, які вчаться за українською програмою онлайн і навіть отримали нагороди та медалі. Ми кількість тих, хто пішов на співпрацю з ворогом, знаємо, але не розголошуємо. Правоохоронні органи в курсі, але до деокупації це буде таємницею", - додає Галіцина. 

Про викрадення та полонених 

Ворог викрадає людей та тримає їх у підвалах. В Бердянській МВА кажуть, що можуть оперувати лише кількістю написаних заяв. Їх на сьогодні дуже-дуже мало.

"На нашу думку, містяни бояться, бо в них є рідні і ,аби їх не наражати на небезпеку, люди мовчать. Це сотні випадків. Останнім часом немає повідомлень про дуже кричущі випадки, щоб людей катували. Їх забирають, садять на підвал за проукраїнську позицію в соцмережах, проводять з ними "профілактичну роботу", чистять телефони, змушуют все видалити… Наскільки нам відомо, росіяни використовують для цього колонію #77, а також утримують в камерах під Бердянським відділом поліції. Це з таких, що нам відомі", - додає вона. 

За словами очільниці міста, вже чотири місяці до правоохоронних органів не надходять звернення щодо знущання над людьми, але це не означає, що таких випадків немає. 

Про вбивство Микити Ханганова та Тіграна Оганнісяна 

24 червня росіяни вбили в окупованому Бердянську двох 16-річних підлітків. Слідчий комітет РФ повідомив, що діти нібито вбили поліцейського, а потім застрелили ще двох людей та переховувались. Згодом стало відомо, що хлопців застрелив снайпер. 

"Ми офіційно підтвердили загибель хлопців 26 червня, коли були на 100% впевнені, що це правда. 

Раніше росіяни звинувачували їх у спробі диверсій на залізниці, забирали під варту, де чинили тиск та знущалися. Знаємо, що дітей вбили російські снайпери. Що цьому передувало і за яких обставин сталося - наразі невідомо. Це військовий злочин, за який росіяни мають відповісти. Відкрите кримінальне провадження, матеріали передані до СБУ, прокуратури. Заяви написані. 

Чи поховали хлопців, чи віддали тіла батькам, ми не розголошуємо. Бо є звернення від батьків, вони просять цього не робити", - пояснила Вікторія Галіцина.

Про вибухи у окупантів 

Зранку 11 липня на території бази відпочинку "Дюна", власником якої до війни був колишній голова Бердянська Валерій Баранов, який нещодавно помер, стався вибух:

"Там є багато 200-х, 300-х з особового складу ворога. Всі наявні карети швидкої поїхали туди. Ворог розбирав завали", - каже. 

В Генштабі повідомлялось, що влучання було в готелі, де проживало військове керівництво окупантів. В соцмережах повідомили, що був ліквідований російський генерал Олег Цоков. 

Ситуація в місті 

Понад 50% мешканців Бердянська виїхали і більшість з них залишились на підконтрольній Україні території. Наприклад, 4500 мешканців зареєстровані у Запоріжжі, де відкритий гуманітарний штаб адміністрації. Кожного дня з 10:00 до 16:00, крім вихідних, там видають гуманітарну допомогу бердянцям. 

"Це і продукти харчування, і одяг, і побутова хімія. Важко знайти донаторів, але ми не витрачаємо бюджетні кошти на це. Всі кошти йдуть на армію. Є багато людей, які виїхали за межі області. Людям, які виїхали з окупації, ми надаємо юридичну допомогу в питанні отримання українського свідоцтва про народження чи смерть. Ми допомагаємо", - пояснює очільниця міста. 

Також вона розповідає, що бізнес у Бердянську може працювати лише за наявності у власника російського паспорту, якщо він буде обслуговувати окупантів, зареєстрований за російським законодавством і сплачує податки ворогу — інакше бізнес відбирають. У тих, хто відмовляється від співпраці чи виїжджає, викрадають майно, вирізають станки. Можуть призначити своїх керуючих.

"Є заяви в правоохоронні органи. Справи є. Але щось зробити можна лише після деокупації", - пояснила Галіціна. 

В Бердянську вже давно немає українського мобільного зв'язку. Люди користуються месенджерами та за допомогою VPN зв'язуються з друзями та рідними, які виїхали. Гривні немає. Немає також і українських банків чи банкоматів. 

"З 1 січня припинено будь-який обіг гривні. Заборонено підприємцям використовувати її. Є люди, які допомагають перевести гроші з картки у готівку, але вони роблять це за дуже великий відсоток. Були випадки що 50% брали. Ціни перевищують ціни в Росії. В окупації жити дуже важко", - додала вона. 

Про розмінування та бердянські пляжі 

На питання, коли на пляжі Бердянська повернуться туристи, Вікторія Галіціна зазначила, що це залежатиме від того, наскільки швидко деокупують місто. 

"З кожним днем ситуація стає важче: мінування, понівечення інфраструктури. Якщо деокупація буде, умовно, завтра, то до наступного літа розмінують. Так кажуть ДСНС. Проте, на мою думку, дитячі табори ще довго працювати не будуть, бо навряд батьки відпустять дитину на оздоровлення до міста, яке було заміноване. Чи поїдуть туристи? Подивимось. Але, наприклад, ми повернемося і купатися будемо", - сказала начальниця міської військової адміністрації.