"Незрозуміла якась спецоперація": полонений російський солдат каже, що не розуміє, за що воює

У Запорізькій області внаслідок вдалих штурмових дій українські військові взяли в полон кількох окупантів. В одному з бліндажів були мобілізовані з Волгограду, які раніше намагались втекти додому, але їх схопили та повернули на фронт. 

Про що розповідають окупанти - далі в матеріалі 061. 

36-річний військовий на ім'я Олексій раніше працював майстром на заводі. Коли туди принесли повістку, хотів уникнути служби. Каже, дружина приносила до військкомату довідки, що чоловік має хвороби, але там на це зневажали.

Спочатку його та інших мобілізованих привезли в Донецьк. Він каже, що після того, як відмовились йти воювати, їх посадили "на губу" (гауптвахта). 

"Ми казали, що краще посадити в тюрму нас, але нас не сажали. Це ще в Донецьку було. Багато хто відмовлявся. "На губі" з різних підрозділів нас було 47 чоловік. Ми не розуміємо, за що ми воюємо, на нас ніхто не нападав. Війни в країні немає, не зрозуміла спецоперація якась, Контрактників немає, але вони ж є насправді. Тоді ми чому по мобілізації?", - дивується полонений окупант. 

Він каже, що у війську між солдатами почались розмови про зарплату. Точніше, намагались з'ясували, чому в когось вона більше, а в когось менша.

"Нам пояснили, що ми якось поза штатом", - розповідає.

В Донецьку російські військові на вулицях зустрічали цивільне населення. Кажуть, що люди їм були "не раді".

"Ми бачили, що люди не задоволені тим, що відбувається. Ми не спілкувались з ними, але йдеш і бачиш, як людина на тебе дивиться… ", - додає.

На фронті, за словами росіянина, він не брав участі у бойових діях, а лише окопи рив та був в обороні. 

"В обороні сидів і не стріляв. Молився, щоб в мене не прилетіло. Вночі нас повели на інші позиції. Нас було 15 чоловік, але, дорогою один загубився. Вночі почалась стрілянина, потім танк прилетів… наче наш. Ми в куті окопу сиділи. Потім зайшов український військовий і ми сказали, що хочемо здаватись", - розповідає про те, як в полон потрапив військовий рф. 

Він каже, якщо потрапить на обмін і поїде додому, то хотів би в тюрму сісти. 

"Лякають тюрмою, але не садять. Ми хотіли сісти", - запевняє. 

На питання, а задля чого вони воюють взагалі, що їм командири кажуть, він сказав:

"Нам сказали, якщо ми не нападемо, то на нас нападуть".

Разом з ним в полон потрапив його земляк 23-річний Олександр. Він також розповідав про те, що зброю лише тримав, але не зробив жодного пострілу. Клянеться, що майже за рік війни на фронті лише рив окопи. Також розповідає, що хотів втекти додому. 

"В кінці січня планувався переїзд з Донецької області до Запорізької. Мій полк переїхав, а я залишився в лазареті. Переодягнувся в цивільний одяг, вийшов з лазарету, сів в автобус і поїхав. На кордоні я дав свій паспорт, а не військовий квиток. Відмітки про в'їзд у мене не було. У них це викликало підозру і вони мене затримали. З'ясували, що я мобілізований і мене затримали. Відправили в комендатуру, приїхали офіцери і забрали мене", - розповів полонений окупант. 

Він розказав, що командир привів їх на нові позиції, забрав радіостанції, а сам пішов. Потім почався бій, далі полон. 

В УСБУ у Запорізькій області кажуть, що більшість з полонених розповідають про те, що не брали участі у військових діях і займалися здебільшого риттям окопів. Наразі слідчі встановлюють можливу причетність полонених російських військових до скоєння воєнних злочинів на території України. 

У той же час в своїх Телеграм-каналах окупанти та зрадники пишуть зовсім інше про так звану "спеціальну воєнну операцію" і запевняють, що "бойовий дух у пацанів високий, гарний настрій".

"Важливо, що позиції у нас дуже вигідні, і противник перебуває під постійним контролем", - писав гауляйтер Євген Балицький після того, як побував нібито на позиціях. 

“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”