«Це моє покликання – спасати людей»: запорізький волонтер, який отримав поранення, планує продовжити вивозити людей з-під обстрілів

Запорізький волонтер Владислав Маховський вже майже 10 років займається евакуацією людей із прифронтових населених пунктів. За цей час він здійснив сотні евакуаційних рейсів, побував в полоні терористів на Луганщині, натрапив на російську диверсійно-розвідувальну групу під Василівкою та отримав поранення внаслідок атаки ворожого дрону в Авдіївці. Зараз волонтер проходить курс реабілітації після поранення, але одразу як одужає планує повернутись до порятунку людей.

Влітку 2014 року Владислав Маховський почав евакуйовувати людей зі Слов’янську, Краматорську Донецької області, потім – з Луганської області. Саме на Луганщині у серпні 2014 року він потрапив у полон терористів так званої «ЛНР». Його мікроавтобус зупинили на блокпосту для перевірки, звідки Маховського забрали на допити.

- Звинуватили мене в тому, що я проводжу диверсійні українські групи, мене катували, били. В полоні тримали 6 днів. Останнім мене допитував так званий генерал війська донського Козіцин. Потім, слава Богу, відпустили, але без машини. Я пішов побитий, ребро було поламане, - згадує волонтер.

Після полону Владислав повернувся до волонтерської діяльності. Він допомагав жителям Красногорівки, Мар’їнки, з 2015 року почав їздити до Авдіївки, де потрібно було ремонтувати дахи, вікна будинків після ворожих прильотів. Разом з однодумцями заснували громадську організацію «Міський центр допомоги» та надають допомогу тим, хто її потребує.

З початком повномасштабного вторгнення Владислав вивозив людей із прифронтових населених пунктів Запорізької області та окупованих росіянами територій.

- В березні 2022 року ми виїхали у Василівку допомагати, везли гумдопомогу, думали людей забрати, але потрапили на ДРГ російську. Слава Богу, вони нас відпустили, нас було кілька бусів, машин. Я тоді вже евакуйовував людей з окупованої території – з Полог, тоді ще були так звані зелені коридори. Коли все закрилось, то став вивозити людей з Авдіївки, - розказує волонтер.

Владислав Маховський вивіз тисячі людей з-під обстрілів, тим самим врятувавши їм життя. Але найбільше волонтеру запам’яталась історія 6-річної Еліни Федоренко, яку він не зміг евакуювати з Авдіївки. Дівчинка жила разом з бабусею та дідусем в підвалі, де вони ховались від обстрілів. Владислав декілька разів вмовляв їх вихати, але вони не погодились. Не маючи належного медичного догляду, дитина померла від серцевого нападу 11 січня 2023 року.

- Я з нею познайомився в підвалі. Пару разів відвідував її, але потім бабця з дідусем не давали мені її бачити. Я вмовляв на евакуацію… Для мене це було важко, коли така маленька дівчина помирає, з ким ти спілкувався, в неї такі добрі очі були. Вона не мала медичного огляду і так далі, жила в бомбосховищі, коли я приходив до неї, вона казала що їй страшно. І так дитина жила по підвалам, так і померла. Потім вже була примусова евакуацій дітей з Авдіївки і дітей всіх вивезли, - каже Маховський.

Місто наразі вщент зруйноване внаслідок обстрілів росіян. Волонтер розповідає, що в Авдіївці щось «бахкає» щохвилини і кожного разу під час евакуаційних поїздок він бачить нові і нові руйнування. Рятуючи людей, Владислав ризикує власним життям. Так, 6 лютого він приїхав, щоб вивезти місцевих жителів з міста і потрапив під атаку російського дрона. Волонтер впевнений, що безпілотник бив прицільно по його машині.

- Я зранку приїхав в Авдіівку на першу локацію до церкви. Я зупинив машину, відкриваю двері і чую характерний звук дрона. Десь 5 метрів над машиною він «висить». Я дивлюсь на нього, він – на мене. Ну я так подумав, що бачить що медична машина з червоним хрестом, «евакуація» великими літерами написано. Думав, що побачить і відлетить. Я починаю поволі виходити і вказую йому на бронежилет, де написано «волонтер», синій бронежилет, синя каска. Показую йому, а він на мене одразу полетів. Ну, слава Богу, за мною розірвався, десь 1,5-2 метра. Ногу пошкодило і поранення я отримав, - розповідає Владислав.

В Авдіївці відсутній зв'язок, тому поранений волонтер близько кілометра йшов під обстрілами до свого знайомого, який обробив рани і викликав допомогу. Його доставили до однієї з лікарень Запоріжжя. Трохи пізніше Владиславу скинули фото його евакуаційного мікроавтобусу, який вщент згорів після повторної атаки ворожими дронами. Зараз Маховський збирає гроші на нову машину, щоб продовжити свої евакуаційні поїздки.

Наразі Владислава вже виписали з лікарні. На реабілітацію після поранення необхідно близько двох місяців. В подальшому він планує повернутись до волонтерської діяльності.

- Я віруюча людина, пастор церкви, християнин. Це моє покликання – спасати людей, допомагати людям. Зараз в контексті війни я маю брати на себе якусь відповідальність, не можна зараз стояти в стороні від війни і не допомагати або військовим, або цивільним. Треба щось робити для перемоги нашої, - каже Владислав Маховський.

Реквізити для збору коштів на новий волонтерський бус: