«Якщо ми не можемо це купити, то потрібно виготовити»: історія директора медичної клініки, що став волонтером у Запоріжжі

Сергій Малишев – засновник та директор офтальмологічної клініки "ТопМедікал", керівник громадської організації "Унія Офтальміка" та медичний волонтер. На базі його медичного закладу на волонтерських засадах лікарі виготовляють гемостатичні засоби та спреї-репеленти для військових. В першій половині 2022 року в "ТопМедікал" організували штаб для видачі гуманітарної допомоги людям. Ми поспілкувалися з підприємцем про те, як його бізнес підлаштувався під нові виклики, як змінилися потреби військових в медичній сфері і чому важливо проявляти громадську активність, щоб спонукати владу ефективно витрачати бюджетні кошти.

Як офтальмологічна клініка перетворилася на гуманітарний хаб

Сергій Малишев за освітою терапевт.В 2007 році він створив центр інформаційно-аналітичного забезпечення та тестування в медичному університеті. Саме там він познайомився з більшістю тих людей, які підштовхнули та допомогли йому відкрити офтальмологічну клініку.

«Я працював медичним представником у міжнародній офтальмологічній компанії, коли мені друзі підкинули ідею зробити офтальмологічну клініку. Я вже мав певну базу знань в цій області, хоча за темою дисертації я терапевт. Потім ми здружилися ще з декількома людьми та вже прекрасно розуміли, кого з фахівців ми могли б запросити працювати. Сам бренд «ТопМедікал» був створений нами у співпраці з іншим випускником медичного університету Володимиром Шевченко, який має власну маркетингову фірму.  Назва мені сподобалась. У нас спочатку була офтальмологія, ендокринологія і неврологія. Це три взагалі-то пов'язані дисципліни, бо діабет лікує ендокринолог, а прояви цього діабету на сітківці здатен побачити офтальмолог. Якщо є хворі нирки, то страждає сітківка», - каже Сергій Малишев.

В клініці наразі працюють серед медперсоналу три офтальмологи, які приймають пацієнтів за розкладом, лазерний хірург, хірург катарактальний, який оперує; два неврологи, один ендокринолог.

Підприємець планував 28 лютого 2022 року відкрити в клініці нове діагностичне відділення.Тут зробили ремонт за 2,5 мільйона гривень разом з системою вентиляції, кондиціонуванням.

«22 лютого я був у Києві в офтальмологічному центрі, де працює доктор медичних наук. Він раніше оперував у Запоріжжі і ми мали поспілкуватися по робочим питанням. І вже там було таке відчуття, ніби щось насувається, але ми й гадки не мали, що це все ось в таких масштабах буде», - згадує про свої відчуття Малишев.

У перший день повномасштабної війни підприємець розуміючи всі ризики і згадуючи досвід своїх колег, які все втратили в Донецьку, приймає рішення вивозити коштовне медичне обладнання в більш безпечні місця. Лише один з приладів в сусідньому кабінеті коштує понад мільйон гривень.

Замість цього в приміщенні клініки відкриваються два волонтерські хаби.

«Зверху у нас розташовувався хаб «ЯМаріуполь. Ми познайомилися з ними через наших друзів-волонтерів.А внизу був центральний штаб «Паляниці» з кол-центром, яким я керував. З початку війни самі великі черги були саме тут у нас. Всі ці 540 квадратів клініки були задіяні під гуманітарний хаб і жодної медичної практики тут не було», - згадує власник.

В хабі люди отримували продуктові набори, одяг, ліки, дитячу гігієни, харчування для малюків. Також волонтери тут збирали необхідні речі для плетіння маскувальних сіток, матеріали для виготовлення окопних свічок.

В період повномасштабного вторгнення Сергій разом з командою створив медичний хаб на площі в 180 квадратних метрів з лікарським складом. Через них пройшло медичної допомоги загалом на мільйон євро на забезпечення військових не лише з Запорізького напрямку, а й Харкова, Одеси, Сум та інших міст України.

«У нас є CRM-система, в якій вже більш ніж 1400 унікальних видач ліків. І видача ліків — це зазвичай там 2-3 коробки. Ось останнє відправлення було на три стабілізаційні пункти в Донецькій та Харківській області. Це не все, тому що багато хлопців, які на нашому напрямку, вони приїжджають на склад і вантажаться там. Ще у нас є гуманітарний проєкт з Новою Поштою, за що їм теж велика подяка. Минулого літа ми кожен місяць відправляли на 25 тисяч гривень лише вантажів. Ми робили це безкоштовно, бо пошта платила за наші вантажі, які вже доставляли все необхідне для захисників», - зазначає підприємець-волонтер.

Медичні волонтерські ініціативи, що рятують життя військовим

Євген Михальченко - старший викладач кафедри біологічної хімії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету.У вільний час від занять разом з лікарем-невропатологом Сергієм Неустроєвим вони працюють на базі клініки «ТопМедікал» над виготовленням чергової партії гемостатичних засобів. За останні півтора року їм вдалося зробити більше 19 тисяч одиниць гемостатичних губок для захисників. Вони використовуються як кровоспинні засоби у стабпунктах та входять до складу аптечок бійців.

«На початку війни в 2022 році ми всі були у паніці. Наші колеги з Данії задонатили нам на нашу офтальмологічну громадську організацію 10 тисяч доларів. Ми на них придбали оригінальні катівські турнікети і кровоспинні засоби Celox. Всієї цієї суми нам вистачило фактично на 200 турнікетів, 200 Celox. І тут я розумію, що це дуже і дуже мало, а починають формуватися батальйони і їм всім потрібно по 400-500 аптечок. Ми з хлопцями сіли розмірковувати, якщо ми не можемо це купити, то потрібно з’ясувати, як це виготовити», - згадує Сергій Малишев про запуск цієї ініціативи.

Медичні волонтери показують нам, як виглядають заготовки на гемостатичгі губки з пінополіуретану, які вони виготовляють в двох розмірах.

«Фактично, рецептуру ми отримали від нашого колеги, який, на жаль, загинув під Харковом. Він був бойовим медиком, а до повномасштабного вторгнення працював хіміком, фахівцем одного з Київських дослідних інститутів. І він нам на кафедру, моєму іншому колезі, який теж зараз воює, надіслав прохання повторити рецептуру, яка була в його патентах, статтях і так далі. Ми ці рецепти модифікували під ті можливості, які ми маємо. І відповідно почали пробні партії робити», - розповідає Євген Михальченко.

Перші вироблені губки віддали знайомим лікарям-хірургам, щоб вони перевірили, як це працює. З’ясувалося, що готові засоби здатні зупиняти одну з найскладніших паренхіматозних (змішаних) кровотеч печінки. Саме з цього моменту, переконавшись, у тому що такі гемостатичні засоби виконують свої функції на всі 100%, запустили більш масове виробництво.

«На початку у нас було менше термостатів, в яких відбувається процес висушування.В нас тоді їх було лише два. Тому, фактично, було вдвічі менше губок на одну партію. Зараз вже ми можемо висушувати близько 300-330 одиниць. На стерилізацію ми відправляємо 660 губок. Це обмежується масою коробки, яка завантажується в стерилізатор. Стерилізацію проводятьв Одеській області. До губок застосовується гамма-випромінення протягом трьох діб, а потім вони вертаються до нас. Чому так ускладнюємо?Нам просто жоден інший метод стерилізації не підходить, окрім як радіаційна стерилізація, бо інакше будуть руйнуватися компоненти самої губки. Після стерилізації ми віддаємо це все на контрольний посів до обласної санепідемстанції. Після того, як вони видають своє заключення, що партія стерильна, лише після цього відбувається поклейка етикеток, надрізання і, готовий продукт вже йде або у аптечки, або медикам», - розповідає Євген Михальченко.

З пакуванням та поклейкою допомогають дівчата-волонтерки Дар'я та Анастасія.

Зараз гемостатичні вироби виготовляють у розмірах 9х9 см, а починали першу партію з менших розмірів в 7х7 см, але отримавши зворотній зв’язок від військових швидко все переробили.

«Вийшло так, що зараз, знову ж таки, від стабілізаційних медиків ми почали отримувати запити на засоби більшого розміру в контексті таких смужок. І ми почали їх робити в розмірах десь 4,5-5 см на 40-50 см довжиною.Відповідно, ними тампонуються більш об'ємні поранення. Це можуть бути різноманітні мінно-вибухові травми, осколкові поранення, кульові поранення, кулі зі зміщенням центра тяжіння», - кажуть медики.

На початку запуску цієї ініціативи хлопці виграли грант в 150 тисяч гривень від Української освітньої платформи. На ці кошти вони придбали обладнання та перші вихідні реактиви.

Окрім гемостатичних засобів, медичні волонтери самостійно виготовляють репеленти (засоби від комах всіх видів) для військових.

«Якщо про виготовлені губок мені спадає лише одна думка «та хай би воно їм не знадобилося.Хотілося б, щоб воно лишилося їм на пам'ять, щоб вони приїхали додому, там, комусь показали, подарували, розібрали ті вже всі аптечки і все. Щодо репелентів, то я вже ловлю себе на думці, оце хай знадобиться і буде якнайкомфортніше». У нас якраз один наш волонтер пішов служити, і от коли він поїхав на тренувальний полігон, то ми віддали йому кілька флаконів з першої партії з собою. Він потім нам сказав, що це справді класний засіб, що працює. Ми фасуємо у флакони по 100 мл і ми порахували що її собівартість десь близько 40 гривень. Захищає вона від усіх видів комарів, мошок, москітів, кліщів», - зазначає Євген Михальченко.

Як працює клініка зараз і чому підприємець підтримує ініціативи об’єднання ГО, щодо контролю над місцевою владою

З середини травня медична клініка «ТопМедікал» потроху розпочинає відновлювати свою роботу. Проте через війну центр втратив і частину персоналу, а найголовніше значно зменшилася кількість відвідувачів.

«Повернулись не всі наші працівники. Взагалі-то в кінці 2021 року у нас було 34 людини. Це не тільки офтальмологічний напрямок, а і ковід-діагностика, багато адміністраторів і таке інше. Як ви знаєте під час великої війни ковід сам собою «вилікувався» (сміється, - прим.ред). Але найголовніша наша проблема, звичайно, що у відвідувачах.Бо об’єктивно поїхали всі, хто мали кошти, а натомість переїхали до міста люди зі зруйнованих містечок та сіл з окупації. І у людей тут нема грошей. І це великий виклик для нас, бо ми дивилися, що в нас в 6 разів впав обіг порівняно з 2021 роком», - каже Сергій Малишев.

За весь час війни в клініці майже не змінювалися ціни на діагностику, хоча комунальні послуги зросли і людям необхідно сплачувати конкурентну заробітну плату.

«Для порівняння, якщо взяти операцію повидаленню катаракти з заміною кришталика на штучний, то це високотехнологічна штука і вона в нас коштує від 18 тисяч гривень. Я собі робив зуб, і це був не найдорожчий імплант, і я заплатив майже ті самі кошти. Так це зуб, а це око. Гарантія на кришталик – 100 років. Яка б людина не оперувалась, то це гарантована якість. Ми завжди стояли на позиції такої, що ми не даємо неякісну послугу. Тому що ми за це відповідаємо і ми розуміємо, що можна зробити індійський кришталик.Багато є бюджетних програм, які не розраховані на великі витрати по цим видатковим матеріалам і там ставлять щось інше. І в цьому випадку у нашого лазерного хірурга є робота по вторинній катаракті», - розповідає власник.

Він демонструє нам, як виглядають діагностичні кабінети, яке обладнання використовують лікарі. Для здійснення офтальмологічних операцій залучають фахових спеціалістів з Києва, Дніпра і Запоріжжя.

Громадську організацію "Унія Офтальміка" Сергій Малишев разом з партнерами заснував ще задовго до повномасштабного вторгнення для науково-просвітницьких цілей- проводили міжнародні конференції по обміну досвідом, організовували освітні проєкти для офтальмологів, а після 2022 року через громадську організацію передавали гуманітарну і медичну допомогу фонди та міжнародні партнери.

«Ми писали запити на декілька сотень різних фондів. Просто розказували, що ми лікарі, нам потрібна медицина, бо ми тут в 35 кілометрах від фронту. Деякі фонди відкликались, давали кошти, ми за ці кошти закупали ліки, звітували їх та роздавали. Деякі проєкти були суто на цивільних, інші казали, що можете давати на стабілізаційні пункти, на військових. А потім вже спрацювало сарафане радіо. Одного вечора мені зателефонував чоловік, що представився Міхаелем з Німеччини та сказав, що знає, що нам можна довіряти в частині розподілені допомоги, бо в той період у Запоріжжі вже були великі проблеми з довірою в плані гуманітарної допомоги», - розказує він.

Наостанок, ми запитуємо у Сергія Малишева, чому він вирішив доєднатися в минулому році до об’єднання громадських активістів, які закликали перерозподіляти бюджетні кошти з урахуванням потреб військових.

«А давайте я не буду говорити, а просто вам покажу», - промовляє Сергій і прямує до виходу на центральний проспект. Біля клініки є ділянка з пішохідною зоною, де в минулому році поклали тротуарну плитку за близько 480 тисяч гривень.

«Собівартість того, що ви зараз бачите - 800 гривень за квадратний метр. Для такої, ну, не дуже файної бруківки це забагато. Робили вони це влітку 2023 року, коли в нас були дуже великі втрати критична ситуація була з тактичною медициною. І саме в цей час наша влада вирішує, що найголовніше це перекладати бруківку. Якщо навіть за високою ціною купляти турнікети в Україні, це десь 1200-1500 гривень. Оце кожні два квадратних метри – це чиєсь життя. Як гроб займає два метри, так і бруківка займає два квадратних метри», - промовляє наостанок підприємець.