Реінтеграція, виплати та освіта: які зміни чекають на ВПО та мешканців ТОТ Запорізької області

На території Запорізької області нині зареєстровано понад 230 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Це переважно ВПО із Запорізької, Донецької, Херсонської та Харківської областей. За даними UNHCR, понад 50% ВПО мають проблеми з постійним житлом. В топі проблем переселенці називають відсутність нормальних умов для життя, фінансової допомоги та складність з працевлаштуванням, проблеми з соціалізацією, неможливість відвідувати дитячий садок та школи та багато іншого.

Вчора віце-прем’єр-міністр – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук відвідала з робочим візитом Запоріжжя і розказала, які зміни очікують на ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій в найближчій перспективі.

Як працює реєстр збитків для мешканців ТОТ

Кабмін затвердив нові зміни до Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації. Ці зміни стосуються компенсацій за житлові об'єкти на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

Аерозйомка для фіксації зруйнованого житла

Тепер зруйноване житло можна фіксувати за допомогою аерозйомки, що дозволяє внести його до Державного реєстру нерухомості для подальшої виплати компенсацій. Це можуть робити комісії при ОВА або інші уповноважені органи.

Скасування необхідності реєстрації права власності в електронному реєстрі

Це дуже важливо для більшості внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які мають права власності на папері. Відтепер їм не потрібно надавати доказ реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасування імперативної вимоги актів комісійного обстеження

Тепер акт комісійного обстеження надається лише за наявності. Це полегшує процес для тих, чиє житло пошкоджене на ТОТ або в зоні бойових дій. Докази від поліції, ДСНС та якісні фото зруйнованого житла тепер також приймаються.

Переселенці, чиє житло було зруйноване або пошкоджене на окупованих територіях, тепер можуть подати заяву до Реєстру збитків. Комісії не можуть їхати на ТОТ, але сучасні засоби аерозйомки допоможуть вирішити цю проблему. Проте поки залишається відкритим питання щодо відшкодування втрат за житло на ТОТ, яке не було пошкоджено.

«У нас дійсно є дві проблематики. Це ТОТ і активні бойові дії. На ТОТ у нас був так званий «мелітопольський експеримент», який вдався. Він був рушійною силою. До нас звернувся на той момент ще Мелітопольський міський голова Іван Федоров з пропозицією дистанційно довести факт знищення майна на тимчасово окупованих територіях. Зараз цей пілотний проєкт ми масштабуємо на всю Україну. Цього тижня має бути проведена, власне, остання інтеракція і буде прийнято рішення щодо фіксації зруйнованого житла на ТОТ. А зміни до Постанови №473 говорять про те, що там, де є активні бойові дії, там де це можливо, виїжджає комісія, встановлює факт руйнування, що посвідчує, звичайно, і дає право на компенсацію. А якщо ні, то фіксація проводиться всіма доступними способами – за допомогою БПЛА, зондування землі чи будь-яким іншим чином. Головне, щоб комісія прийняла ці факти до розгляду, оцінила їх і подала свій висновок. Ми розуміємо, наскільки це болюче питання для мешканців прифронтових та окупованих територій», - прокоментувала Ірина Верещук.

Що буде з навчанням дітей-ВПО й учнів на ТОТ

Міністерство освіти і науки України представило проєкт наказу № 850 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах в умовах воєнного стану». Документ викликав чимало обговорень, зокрема щодо навчання учнів-ВПО та школярів з тимчасово окупованих територій (ТОТ).

У МОН пояснили, що проєкт документа є одним з інструментів комплексної політики “Школа офлайн”. Вона, зокрема, передбачає, щоб якомога більше дітей повернулися до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

В новому навчальному році діти на тимчасово окупованих територіях і за кордоном продовжуватимуть навчатися дистанційно. Впровадження індивідуального підходу з педагогічним патронажем забезпечить безпеку та зв’язок з українською системою освіти.

«Наказ № 850 наразі відкликано. Ми не залишимо це питання просто так, бо ми розуміємо, що якщо ми не будемо цього робити, то це зроблять за нас і ми знову будемо боротися з результатом. Я знаю, що Запорізька область готується до пілоту по освіті. Водночас з тим, Луганщина та Донеччина категорично проти прийняття таких наказів, бо в них окупована, наприклад, майже вся Луганщина, і якщо це станеться, то 10 тисяч вчителів буде звільнено. Ми не можемо цього допустити. І, звичайно, ми не можемо допустити, щоб діти на ТОТ втратили цю маленьку ниточку, яка нас пов'язує», - коментує ситуацію віцепрем'єрка Ірина Верещук.

За словами голови ЗОВА Івана Федорова, люди на тимчасово окупованій території позбавлені можливості здобувати освіту в українських закладах. Але при цьому не можна лишати їх права на освіту.

«Ми маємо чітко провести інвентаризацію - хто по факту може здобувати освіту, а хто не може. Є сьогодні вчителі, які свідомо зробили свій крок в бік нашої держави України, виїхали з тимчасово окупованої території. Ми не маємо жодного права - ні морального, ні будь-якого іншого, щоб залишити їх без роботи. Крім того, сьогодні є величезна кількість наших дітей, які знаходяться за кордоном, але онлайн здобувають одразу освіту в нашій школі, паралельно навчаючись в Польщі, Німеччині, чи будь-де. Тож ми також не маємо права їх лишити освіти. Дивлячись на всі ці чинники, треба прийняти виважене рішення. І тут є крайності. Залишити все, як є, як на мене це також буде нечесно, тому що сьогодні не завжди той освітній процес, який декларується, виконується. З іншого боку, повністю закривати онлайн-навчання ми не маємо жодного права. Тому що навіть якщо одна дитина з тимчасово окупованого Бердянська, Мелітополя або Енергодара виходить під страхом на зв'язок і здобуває освіту за українською програмою, ми точно маємо надати їй доступ до цієї програми. Генеральна лінія абсолютно правильна - за можливістю всі мають вийти в офлайн. Але точно не треба тут перекручувати те, що всі інші, хто не вийшов в офлайн, залишаться за межами освіти», - прокоментував цю тему Іван Федоров.

Також в Мінреінтеграції зазначають, щоприйняли постанову, яка дозволяє дітям з територій активних бойових дій, з ТОТ нікуди не їхати для проведення ВЛК, щоб бути зарахованими в вузи

«Вони будуть зараховані в вузи без документів, без ВЛК, без ТЦК. Бо ми розуміємо, що це неможливо. Навіть діти, які виїхали за кордон з ТОТ, вони не можуть зараз приїхати в силу обставин. Також готується зараз ще одна постанова, експериментальний проєкт Міністерства оборони і міграційної служби, який полягатиме у тому, що діти, які виїхали, до прикладу, з Запорізької області, проживають за кордоном, навчаються, але не є мобілізаційного віку, тобто їм 17-19 років, вони теж не матимуть обов'язок повертатись для проходження ВЛК. А далі вже будемо дивитись, бо ми розуміємо, що нам потрібен порядок в документах. Вони встануть на облік за кордоном через систему консульських установ і ДМС, але їхати в Україну їм для цього не буде потрібно, бо я знаю, що батьки запитують, що буде, чи дадуть нам можливість залишатись на зв'язку з Україною», - пояснила Ірина Верещук.

Виплати ВПО та проблеми з житлом

Багато внутрішніх переселенців у Запорізькій області залишили своє житло в окупації. Але останнім часом окупаційна влада починає шантажувати їх, погрожуючи забрати квартири та будинки. Надалі таку нерухомість оголошують «безхазяйною» та «націоналізують».

На сьогодні є випадки, коли люди справді повертаються жити в окупацію. Втім, це не масове явище, і не можна сказати, що це пов’язано виключно з житловим питанням, хоча проблема з житлом і залишається однією з найбільш складних.

В Міністерстві реінтеграції закликають не піддавати своє життя ризикам через маніпуляції з відбором житла.

«От скажіть, хіба на окупованих територіях там краще? Ви точно вважаєте, що повернутись на окуповану територію до ворога, який тебе садить на підвал, який не дає тобі жодної можливості залишатися громадянином України в юридичному полі України це найкращий вихід? Я не погоджуюсь з тим, хто так ставить питання, ніби люди повертаються тому, що втратили дві тисячі гривень. Як показує соціологія, дійсно 40% людей з числа ВПО вказували єдиним джерелом доходу виплати, які вони отримували», - прокоментувала Ірина Верещук.

В Міністерстві реінтеграції пояснюють, що за останні два роки було виплачено близько 145 мільярдів гривень – це найбільша виплати від держави після виплат військовим.

«Я за те, і ми вже звернулися до Міністерства соціальної політики, щоб продовжити виплати людям, які їх отримують. А це люди 1-3 групи інвалідності; ті, що мають сукупний дохід на одного члена родини чи пенсію менше ніж 9444 грн. Як ви знаєте напередодні 1 вересня закінчується період в ці 6 місяців, на який було прологновані виплати для окремих категорій осіб. І нам треба зараз про це серйозно і головне правдиво говорити. Я за те, щоб такі виплати були продовжені. В державному бюджеті є 57 мільярдів, що закладені саме для таких виплат. Повернути ці виплати до 2,5 мільйонів на місяць, як було раніше, не вдасться, я відразу кажу. Це все фінансується за рахунок коштів міжнародних партнерів. Як ви знаєте, всі наші кошти до останньої копійки йдуть на нашу оборону і решта соціальні виплати -це вже кошти партнерів. І ми з ними мусимо узгоджувати питання соціальних виплат. І якщо ми кажемо про продовження цієї програми в 2025 році, яка вже майже 2,5 роки діє, то треба обговорювати. Я за те, щоб її продовжувати для найвразливіших категорій населення», - каже Верещук.

Також внутрішньо переміщені особи зазначають про складність з пошуком достойної роботи. Причин може бути багато – від великої кількості претендентів на одну вакансію до обмеженої кількості навичок, небажанні вчитись новому чи емоційній неготовності до пошуку роботи на новому місці.

«До прикладу, ця постанова про виплати вимагала того, що якщо людина безробітна і є працездатного віку, то їй необхідно стати на облік в центрах зайнятості для продовження виплати допомоги. Чи ви думаєте, багато людей прийшло? Ні, не багато. Вони воліли отримувати виплати, але при цьому не ставати на облік і не йти працювати. Я мушу бути правдивою, бо ми інакше не побудуємо держави. Коли ми зробили постанову, яка вимагає, щоб не тільки один член сім'ї приходив, але показати і всі доходи родини, бо це справедливо. Ми розуміємо, що є родини пенсіонерів, які мають 4,5 тисячі гривень пенсії. А в нас так живе майже 25% пенсіонерів. Це одна справа, правда? А коли ми маємо доходи, і люди повернулися до себе додому, і далі отримують виплати, то це трішки не про справедливість. І от люди перестали отримувати виплати, в тому числі, тому що не хотіли показувати у складі сім’ї чоловіків мобілізаційного віку. А таких членів родин дуже багато. Це навіть не 100 тисяч, я вам скажу щиро», - каже Ірина Верещук.

За її словами програми для підтримки переселенців все ж діють в Україні. Зокрема, це надання ваучеру на перекваліфікацію. Якщо людина виїхала з умовного Енергодару, і мала певну кваліфікацію, яка була вузькоспеціалізованою, держава платить гроші за те, щоб її перенавчити, щоб вона мала вищий заробіток.

«Я за те, щоб розширити категорії, щоб конкретизувати, якщо це пенсіонери, навіть якщо в них 9444 гривень доходу, але вони з Маріуполя, Бердянська, Мелітополя, тобто з окупованих територій, вони втратили все і потребують підтримки. Водночас, у нас все ще є ВПО, які виїхали з Київської області …в Київську область, і їх теж чимало. Вони мали право на це свого часу, бо була окупація. А тепер вони досі ВПО, і теж стоять в черзі, і теж розраховують на всі видатки. То я прошу відрізняти ВПО, який з окупованої території, виїхав навіть деколи без документів або з зони активних бойових дій, де в нього зруйноване майно, і ВПО, які переїхали в межах області. Нам потрібна щира, предметна розмова з суспільством про які категорії, про яке розширення, про які кошти йдеться», - зазначила наостанок міністерка з питань реінтнеграції Ірина Верещук.