«Я почала розуміти, що люди можуть щось змінити»: історія громадської активістки, яка планує створити «Простір мрій» для молоді

Алла Кліщ — волонтерка, громадська активістка, що адвокатує проєкт щодо створення центру психоемоційного розвантаження для дітей та дорослих «Простір мрій», а також поширює екологічні ініціативи з сортування відходів. Ми розпитали у пані Алли про її досвід у громадському секторі, як долучити мешканців до змін у своєму районі, а також чому зараз важливо підтримувати активну молодь.

Як власним прикладом показати оточенню,  що кожен здатен змінити простір навколо себе

Алла тривалий час працювала викладачкою в університеті, але з початком повномасштабного вторгнення вони разом з чоловіком обрали безпеку й Алла залишилася вдома з дітьми. Вона згадує, що так чи інакше її діяльність завжди була пов’язана з дітьми та молоддю.

Шість років тому Алла разом з чоловіком купили житло та переїхали в район «Правий берег». Вона каже, що побачила сильний контраст з тим місцем, де вони раніше жили. Ці зміни стали поштовхом до перших кроків у громадському секторі та залучення інших до змін.

«Коли ми купили квартиру, то перші пів року я просто придивлялися і бачила, що нічого не відбувається.  Люди звикли бачити ті страшні лавки поруч з будинком, сміття. А мені це страшенно не подобалося. Я вважаю, що наші кордони не обмежуються лише квартирою. Просто я хочу, щоб мої діти жили в гарній атмосфері. На перший суботник вийшли ми з чоловіком та ще дві сусідки. Це називається власний приклад. Інші це побачили й наступного разу вже вийшло 25 людей. Я вперше почала розуміти, що люди можуть щось змінити. Не обов'язково сидіти й чекати, що депутати, голова району, чи мер прийде і наведе лад у дворі або ж полагодить гойдалку на дитячому майданчику», — пояснює Алла.

Невдовзі мешканці її будинку встановили сортувальний майданчик, задля безпеки поставили паркан, поєднали на прибудинковій території сад та город. Люди стали мотивовані робити красу поряд зі своїм помешканням.

«Коли ВПО тільки-но переїхали до нашої багатоповерхівки, то люди були пригнічені, дезорієнтовані. І ця робота з землею вона дуже допомагала. Я завжди пригадую історію, коли у нас жінки ВПО за вечір викорчували пеньок, а на ранок засадили все квітами. Вони побачили, що людям поруч не все одно. Мені сусідка тоді сказала, я живу тут 25 років і вперше побачила як тут все змінилося», — каже громадська активістка.

Сусіди Алли та загалом мешканці району з початку повномасштабного вторгнення ще більше об’єдналися та активно допомагають організації «Волонтери Правого берега – Запоріжжя» у сортуванні одягу для ВПО та шпиталів міста, у розвантаженні гуманітарної допомоги, роздачі продуктових наборів, виготовленні окопних свічок тощо.

У 2022 році Алла поїхала відвідати сестру, яка виїхала з окупації в Польщу. Саме там вона побачила, як можна зробити розумне міське середовище з локальними парками для відпочинку. В цей момент вона вирішила, що обов’язково ці зміни мають бути у Запоріжжі.

«У нас на районі була земельна ділянка з зеленою зоною на бульварі Бельфорському, де довгі роки жили безхатьки. Вони облаштували там майже цілий комплекс, якому позаздрили б наші забудовники. В них там були якісь хатинки, жили щури, таргани. Там була повна антисанітарія. Я під'єднала мешканців району, ми неодноразово зверталися до різних служб, але ніхто не міг нічого зробити. Врешті я написала пост в мережі з закликом до колишнього очільника міста приїхати та побачити на власні очі, що там відбувається. Наші люди так активно почали цю тему поширювати, що нас почули й почався рух: приїхала поліція, працівники комунальних служб. Вони вивезли чотири причепи сміття. Вам треба було бачити обличчя мешканців, коли вони наступного ранку вийшли й побачили, що ділянка чиста», — продовжує активістка.

Зараз на цій території планується створення локального парку із встановленням навесні мінібудиночків для комах, а також прибирання території силами активних підлітків проєкту «Простір Мрій».

Як виникла ідея створити «Простір мрій» для дітей та дорослих

Через повномасштабне вторгнення діти у Запоріжжі втратили можливість навчатися у школах та відвідувати дитячі садочки. До цього кілька років було втрачено також через коронавірусну хворобу. Батьки били на сполох і зазначали, що основна проблема навіть не в освітніх втратах, а в тому, що діти просто втратили навички звичного спілкування з однолітками.

Щоб якось виправити цю ситуацію, Алла написала проєкт та виграла грант на психоемоційне розвантаження підлітків, до якого радо доєдналися також  і дорослі мешканці району. Учасники проєкту, а це майже 150 підлітків, мали змогу пройти тренінги з домедичної допомоги, фото та відеомейкінгу, кулінарних навичок, арттерапії, ліплення глини, артикуляції, проводили спільні заходи з рятувальниками та поліцією.

«Батьки, які приходили забрати дітей, казали, що ми також хочемо малювати,  також потребуємо терапії, хочемо на тренінг з домедичної допомоги. Під час цього проєкту у нас відбулася така соціалізація ВПО. Всі тренерки, які проводили заняття – жінки ВПО. Я пам’ятаю, як мені зателефонувала одного разу жінка, яка розказала, що вони виїхали з окупації, але діти її після цього замкнулися. Вони не можуть знайти собі друзів, дуже страждають. Коли ці діти до нас прийшли, то я чудово пам’ятаю стан старшого хлопчика Тимофія. Він був замкнутий, скутий, а тепер у нас таке чудове ком'юніті підлітків було створене і я з радістю дивлюся, як вони проводять Дні народження, як змінився Тимофій й всі інші. Я радію коли чую,  що діти між собою на дитячому майданчику згадують, що познайомилися у «тьоті Алли» на тренінгу», — чесно розповідає громадська активістка.

Щоб не втрати це підліткове ком’юніті, Алла вирішила, що необхідно створити повноцінний центр психоемоційного розвантаження, який би працював на довготривалій основі й стабільно надавав підтримку дітям, підліткам і дорослим, що цього так потребують.

«Я відвідувала тренінги від ГО «Молодь онлайн» з адвокації, щоб відстоювати думку громади й мати змогу донести, чого насправді потребують мешканці.  Такі тренінги дуже ефективні, тому що ти отримуєш нові знання, розвиваєшся і знайомишся з цікавими людьми. Я пройшла кілька навчань з написання грантів, виграла і реалізувала частину з тих ідей, які в мене є, але я не планую зупинятися», — каже наша героїня.

Зараз жінка разом з однодумцями перебуває в пошуку безпечного приміщення під цей центр і веде перемовини з представниками влади щодо оренди. Планується, що батьки зможуть залишити тут дитину і самостійно відвідати якийсь корисний тренінг, а підлітки змогли б отримати необхідну інформацію, яка дозволила їм визначитися з майбутньої професією і розвивати корисні навички.

«Мені хотілося б, щоб у дітей та підлітків був такий простір для реалізації своїх ідей. Повірте, вони неймовірно круті, і вони реально знають, що їм потрібно. Одна дівчинка колись сказала під час проєкту, що їй потрібні дві речі – гроші й психолог. Потрібно визнати, що у дітей є певні проблеми. Іноді через зайнятість батьків, вони не можуть багато уваги чи часу приділити дітям. І я їх розумію, бо дорослі думають про те, як вижити, як забезпечити своїх дітей. Підліткам іноді простіше прийти сюди й проговорити якісь  важливі речі. У нас в рамках цього проєкту з ними працювала психологиня, у нас була арттерапія. Ми бачили, що деяким учасникам та учасницям треба більше уваги й ґрунтовніша допомога», — пояснює Алла.

Під час таких тренінгів з арттерапії  підлітки розмальовували гільзи, які пізніше стали лотами благодійного аукціону. Молодь була дуже рада зробити свій внесок в допомогу захисникам України. Їм вдалося зібрати близько 16 тисяч гривень, за які було придбано джерело живлення для однієї з бригад. Після цього підлітки ще більше «загорілися» і виявили бажання нашити шоперів, розмалювати їх, щоб знову зібрати кошти. Діти отримали жагу до життя, бо побачили, що вони можуть бути корисними.

Алла зазначає, що дуже важливо отримувати зворотний зв'язок від дітей та підлітків та чути, чого вони хочуть. Діти вже мають власне бачення, як вони хотіли б облаштувати новий центр психоемоційного розвантаження. Вони кажуть, що хотіли б долучитися до ремонту, знають, які краще фотозони зробити, який декор придбати.

«От найважливіший показник успіху проєкту, це зовсім не кількість заходів чи людей, а саме коли з'являється ініціатива. Просто щастя розуміти, що це наше майбутнє. Це наступне покоління дітей і ми маємо самі вирішити, яким воно буде, на що ми маємо розраховувати, якщо ми хочемо зберегти Україну, зробити її процвітаючою», — зазначає вона.

Сортування та компостування сміття: як впровадити такі екологічні ініціативи у своєму дворі

Алла Кліщ також працює в частині впровадження корисних екологічних ініціатив. Для свого будинку вона розробила авторський проєкт "Міська багатоповерхівка як автономна станція сортування відходів та компостування органіки".

Вона побачила, що на прибудинкових територіях багатоповерхових будинків людям немає куди викидати листя та сміття і вони все це скидають в сміттєвий бак. За статистикою, саме органічні відходи у 98% випадків є причиною загоряння на сміттєзвалищах

Щоб розв'язувати цю проблему Алла запропонувала збирати листя і робити з нього компост. Це дозволяє одночасно менше сплачувати за вивіз сміття, а зекономлені кошти спрямувати на благоустрій прибудинкової території.

«Ми придумали з мешканцем, що не будемо викидати листя і гілля. Ми облаштували звичайну компостну яму, почали туди складати листя, дрібне гілля, траву. І ви знаєте, у нас стало в рази менше сміття. Потім ми вирішили, що можна ще сортувати сміття. Перші кроки ми зробили самостійно: вклали плиту, зробили скат, облаштували огорожу. Але для того, щоб сортувати, цей майданчик має бути зачиненим, бо є люди, які хочуть просто докидати нам сміття. Я взяла участь у грантовій програмі від «Укрпростору», де мою ідею підтримали й нам вдалося побудувати такий будиночок під зеленим дахом. Наші мешканці самі зробили такі кошики, ми поставили три вермікомпостера, складали туди органіку, яку поїдали каліфорнійські черв’яки», — роз’яснює схему переробки сміття Алла.

Завдяки сортуванню відходів, з грудня минулого року звичайна п’ятиповерхова багатоповерхівка змогла зробити так, що понад 600 кг скла, 300 кг пластику та 200 кг паперу не потрапили на переповнений полігон твердих побутових відходів.

Ідеєю встановлення таких майданчиків зацікавилися і навколишні будинки ОСББ, а також школа, яка також захотіла встановити у себе сортувальний майданчик.  Також побачили потребу ділитися таким досвідом з мешканцями приватного сектору, де найбільша кількість органічного сміття.

Після того, як Алла Кліщ побувала на дводенному воркшопі у  ГО «Інститут розвитку суспільних інновацій» і на тренінгу з адвокації від ГО «Молодь Онлайн», було вирішено розробити проєкт міського кварталу, де встановлені сортувальні майданчики. Активістка зазначає, що такі проєкти з сортування відходів можуть масштабуватися за умови, що буде зацікавленість також і на державному рівні, проте першочерговою є ініціативність самих мешканців міста.

Публікацію підготовлено ГО «Молодь Онлайн» завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «‎Голос жінок і лідерство - Україна»‎, що впроваджується Українським Жіночим Фондом. Відповідальність за інформацію несе ГО «Молодь Онлайн». Інформація, що представлена під час заходів, не завжди відображає погляди Уряду Канади і УЖФ.