Проблема відходів у Запоріжжі: чому тариф на сміття зросте і як роздільний збір допоможе заощадити?

За даними Міністерства охорони довкілля, в Україні щорічно утворюється 11 мільйонів  тонн побутових відходів, понад 90% з них відправляють на звалища. Проблема переробки та утилізації сміття стає дедалі актуальнішою, особливо в умовах зростаючої кількості відходів у містах. Журналісти 061 разом з керівником компанії «Гранік», експертом зі створення системи управління відходами Геннадієм Дубовим розбиралися, чи працює система збору та сортування сміття у Запоріжжі, яка ситуація на міському полігоні та що відбувається з відходами після того, як їх викидають у баки.

Які існують підходи до роздільного збору відходів і в чому основна проблема у Запоріжжі

Умовно всі побутові відходи розділяють на дві великі категорії — «вологі» та «сухі». «Вологі» відходи одразу збирають і вивозять на захоронення на полігон, бо просто немає сенсу їх сортувати.  А ось така фракція, як «сухі» відходи, що містить всі змішанні вторинні ресурси, має декілька підходів до утилізації.

«Наприклад, у Вінниці, є окрема логістика: виїжджає сміттєвоз, збирає всі ці відходи й відвозить на сортувальну лінію. На місці вже сортують і відбирають вторинну сировину за категоріями – скло, папір, ПЕТ пляшки, алюмінієві банки та все, що можна повторно використовувати. Все це утрамбовують на пресі та вивозять на різні заводі на перероблення. Таких заводів з перероблення вторинної сировини в Україні багато.

“Ще під час сортування сухих відходів залишаються так звані хвости: 30-50%, їх також вивозять на захоронення. А є інший підхід, який, зокрема, використовуємо ми — коли для відходів та вторсировини встановлюють окремі контейнери. Сміття ми вивозимо одразу на захоронення, а вторсировину забирають підприємці, які з нею працюють. І той, і інший підхід працює, все залежить лише від спроможності громад”, — зазначає Геннадій Дубов.

В Україні  діють 17 підприємств з переробки макулатури, 39 — з переробки полімерів, 19 – з переробки пластикових пляшок, 16 — з переробки склобою. Проте за словами експерта, такі заводи не завантажені на 100%, бо переважна більшість громад просто немає роздільного збору відходів і тому вони багато сировини отримують за кордоном. Все тому, що перероблення таких відходів достатньо затратне по енергії і є багато питань щодо захоронення так званих «хвостів» (так називають рідкі відходи, що виникають під час технологічних процесів у різних галузях виробництва). Саме тому, для багатьох країн більш вигідно відправляти ці відходи, наприклад, в Україну, де це коштує значно дешевше, ніж самостійно переробляти ці відходи.

Щоб система роздільного збору відходів запрацювала у Запоріжжі, по-перше, необхідно, щоб було таке бажання з боку влади й було поставлене відповідне завдання.

«Місцева влада, депутати мали б ініціювати цей процес, пояснивши чому це важливо. У нас за багато років було кілька таких спроб, але вони закінчилися поразкою, тому що були зроблені певні помилки. На мій погляд, першочергово необхідно змінити систему оплати, тобто нараховувати мешканцям оплату за вивезення сміття таким чином, щоб вигідно стало сортувати. Об’єктивно, містяни не будуть це робити просто заради ідеї. Мотивацією як раз має стати той факт, що сортуючи вони будуть значно менше сплачувати, ніж ті, хто цього не роблять. Це важко зробити, але іншого шляху немає, —  пояснює Геннадій Дубов. —  Наступний крок – громада має знайти кошти та закупити контейнери для роздільного збору і надати їх керуючим компаніям, ОСББ, ЖСК та власникам житла. Основна проблема, яку я бачу в інших громадах — це відсутність або недостатня комунікація з лідерами громад, з мешканцями. Людям потрібно пояснити, навіщо їм розділяти відходи, яка з цього вигода, якщо ти почнеш вдома, у себе на кухні розділяти. А відповідь насправді дуже проста — якщо ви будете розділяти, то будете менше сплачувати».

Рекомендації для мешканців багатоповерхівок, що колективно вирішили спробувати сортувати сміття: з чого почати та як діяти

Експерт з управління відходами Геннадій Дубов стверджує, що найперший крок – це загальне обговорення, погодження правил під час комунікації в вайбер групах, телеграм-чатах будинку. Людям потрібно обговорити всі питання, що їх хвилюють та обрати відповідальну команду, яка буде цим займатися.

«Важливо отримати підтримку влади, можливо, пошукати якісь гранти, що допоможуть з покупкою контейнерів.  Важливо провести якісну комунікацію: для привернення уваги можна використати плакати фізичні, плакати онлайн, провести збори, ініціювати діалог. В кожному під’їзді цього будинку потрібно зібрати людей, щоб пояснити, навіщо ми сортуємо, який в цьому сенс. З мого особистого досвіду, знаю, що мешканці можуть навіть не промовити це питання вголос, але воно повисне навкруги: а навіщо нам сортувати відходи? На цих зборах бухгалтер ОСББ повинен дати відповідь на це головне питання і не казати, щось примарне за екологію на всій планеті, загибель дельфінів чи сміттєву пляму в океані. Сказати їм потрібно головні слова: по-перше, ми зменшимо квартплату, тому що зазвичай оплата за вивезення сміття «сидить» у квартплаті, а по-друге, ми ці гроші, які заробимо, наприклад, на зборі вторинної сировини, витратимо на благоустрій прибудинкової території, висадимо ялинку тощо», — пояснює Геннадій Дубов.

Найчастіше в домогосподарствах окремо збирають такі фракції відходів як харчові й садово-городні відходи, папір і картон, легке пакування, пластик, метал, скло, а також залишкові відходи.

«Скажімо так: на кухні у середньостатистичних європейців збирається 9 фракцій. Я не маю на увазі, що у них є 9 окремих відерців під ці відходи. Є одне відро для залишкових відходів. Окремо потрібно збирати вторинну сировину, тобто папір, ПЕТ пляшки, пакування, окремо харчові відходи, небезпечні відходи та великогабаритні відходи, які не можна викидати у звичайний контейнер. З мого погляду, дуже мало у нас таких людей, які будуть витрачати на це час, коли система не підтримує їх. Тут не можна використовувати тиск, людей потрібно заохочувати, щоб менше сплачували, а не карати, якщо людина, наприклад, не виконує правила. А в Запоріжжі, як і в більшості громад в Україні, ми тут не виключення, ці правила відсутні. Тобто поки діє єдине правило – викидай все в один контейнер і не створюй стихійне звалище. Але на сьогодні цього вже замало», — каже директор «Граніка»

Що буде з тарифами на вивезення сміття та як високий екоподаток може все змінити

Закон "Про управління відходами", який набрав чинності 9 липня 2023 року, запустив реформу та оновив термінологію, принципи та підходи до управління відходами, привівши їх у відповідність до рамкової Директиви ЄС.

В Україні почали обговорення змін до Податкового кодексу, щоб збільшити екоподаток на захоронення та розміщення відходів. Ставки податків зростуть, що має стимулювати зменшення прямого захоронення і заохочувати до збільшення обсягів сортування та рециклінгу.

«Поки обговорюється зростання від 10 до 40 разів. Зараз, коли ми привозимо відходи на захоронення, то сплачуємо трохи понад 1 євро податку на захоронення. А вартість в інших країнах Європи 20-50 євро, наприклад, у Великобританії близько 100 євро за тонну. Зрозуміло, що в Україні ця сума не сягне 100 євро, проте він точно буде збільшений, а це означає, що збільшиться оплата тарифу. Зараз ми використовуємо найбільш «брудну» систему поводження з відходами, коли ми збираємо відходи і прости вивозимо на захоронення. Наші полігони не обладнанні системами, що не дають забрудненим речовинам потрапляти в ґрунтові води», — стверджує Геннадій Дубов.

За його словами, загалом, щоб ця система працювала, полігони були сучасними, була система компостування, роздільний збір, перероблення великогабаритних та будівельних відходів, окремий збір небезпечних відходів, то це все буде додаватися до тарифу.

«Єдина можливість в цьому випадку менше сплачувати — роздільний збір в широкому сенсі цього збору. Це не тільки про сортування, а про усвідомлене споживання. Тобто, старий одяг можна віддавати на благодійність, книги подарувати у бібліотеку, надавати друге життя якимось речам і загалом зменшувати власними силами кількість відходів», — впевнений наш експерт.

Як побудований полігон твердих побутових відходів та що відбувається там зі сміттям

Єдиний чинний сміттєвий полігон у Запоріжжі ТБО №1 розташований у Шевченківському районі міста. Він експлуатується з 1952 року. Площа полігону складає 47 га, що дорівнює 65 футбольних полів.  До повномасштабного вторгнення щоденно сюди звозили до 500 тонн відходів. З початком великої війни додаткове навантаження з’явилося за рахунок невідсортованих будівельних відходів, що утворилися через ворожі руйнування житлових та інших споруд.

«Відходи від руйнації — це дуже складна і болюча тема. Такі відходи досить важко відсортувати, переробити та для цього потрібно мати велику кількість фахівців, обладнання, підготувати систему. У Запоріжжі цього не робиться. І всі ці відходи вивозяться на захоронення на полігон. Можна було б розробити якісь шляхи розв'язання цієї проблеми, проте це складно, а ми не робимо навіть прості речі в цьому напрямку. Наприклад, роздільний збір чи компостування зелених відходів запустити набагато простіше, ніж займатися переробкою відходів від руйнації, яку можна порівняти з вищої математикою», — каже Геннадій Дубов.

Якщо казати про шлях, який проходять найпростіші побутові відходи, то після їх вивантаження на полігон сміттєвозом, в роботу вступає бульдозер. Він зрівнює та спресовує відходи й після їх накопичення,  зверху насипають шар інертних відходів, найчастіше це ґрунт з якогось котловану або ж чисті будівельні відходи.

«Зрештою це має вигляд тістечка Наполеон з прошарками. Шар сміття, шар інертних відходів, шар сміття, шар інертних і таким чином полігон зростає весь час. Зараз він має вигляд дванадцятиповерхового будинку. І він буде і надалі продовжувати зростати, бо в місті утворюється велика кількість відходів. Зараз, я, як фахівець, що допомагає громадам створювати системи поводження з відходами, бачу нашу місію у зменшенні кількості відходів, які потрапляють на захоронення», — зазначає співрозмовник.

Також ми попросили Геннадія Дубова розказати про те, як працюють біогазові установки з виробництва електроенергії та чи використовують їх у Запоріжжі.

«Велика кількість біогазових установок працює в європейських країнах, є певна кількість вже в Україні, але це не має відношення до побутових відходів. Ці установки працюють на відходах та рештках рослинного та тваринного походження. У Запоріжжі, через те, що полігон був побудований в 1952 році, і там є велика кількість відходів, то просто бурять такі свердловини, куди вставляють спеціальні труби, по цим трубам потім підіймається біогаз, його збирають і стоїть такий двигун, який цей біогаз спалює і виробляє електричну енергію. У Запоріжжі таке обладнання на полігоні є і воно працює, але сама Запорізька громада глобально від цього нічого не отримує. В інших містах, саме місто отримує певний відсоток від тих грошей, а Запоріжжя лише може порадіти за інших», — завершую свою розповідь Геннадій Дубов.