Перероблення відходів руйнування: виклики, можливості та рішення для Запоріжжя

З початку повномасштабного вторгнення у Запоріжжі різко збільшилася кількість будівельного сміття, спричиненого руйнуванням житлових будинків та інфраструктури. Тонни таких відходів щодня вивозять на полігон. Без належного обладнання та фінансування переробити відходи від руйнування залишається недосяжною метою. Чому місто не може ефективно утилізувати ці відходи та які рішення можуть змінити ситуацію —  розказує директор екотехнологічної компанії “Гранік” Геннадій Дубов.

Що таке відходи від руйнування і в чому полягає складність з їх переробленням

Експерти зазначають, що відходи від руйнування насправді складаються з декількох типів відходів - це змішані побутові, великогабаритні, будівельні та небезпечні відходи. Зараз відході від руйнування у Запоріжжі та районі збирають та вивозять на полігон ТБО. Можливості переробити ці відходи поки що немає.

“Взагалі це небезпечно те, що ми понад 70 років вивозимо на полігон всі ці відходи. Через війну збільшилися масштаби й багато громад намагаються знайти відповідь на питання: а що з цим врешті робити? Для того, щоб переробити відходи від руйнації потрібно їх розділити на компоненти  – великогабаритні (меблі, двері, вікна, велика техніка), будівельні, побутові. Ми, як громада, маємо будувати систему управління всіма цими відходами. Для того, щоб ми могли переробити відходи від руйнації та не вести їх на захоронення на полігон, ми повинні створити умови для перероблення окремо будівельних відходів, потрібно створити центр збору відходів для перероблення відходів великогабаритних та побудувати систему роздільного збору”, - каже Геннадій Дубов.

Першочерговою задачею має бути створення умов для перероблення відходів. Лише після цього можна працювати над алгоритмом перероблення відходів від руйнування. Складності додає те, що серед цього виду відходів є і біологічні відходи, тобто, залишки тіл людей, нерозірвані та вибухонебезпечні снаряди, цінні речі.

«З цим виникає дуже багато питань юридичних, моральних. Це всі потрібно розбирати на місці великою командою. До цього мають бути залучені військові, представники влади, фахівці, волонтери», - зазначає наш експерт.

Яке потрібно обладнання, щоб переробити відходи, які утворилися через ворожі обстріли

У 2023 році уряд Японії передав Бучі спеціальну техніку для реалізації пілотного проєкту з управління відходами руйнування в Київській області. В рамках цього проєкту японська сторона також консультувала фахівців та допомагала контролювати якість вторинної сировини. За рік, у вересні 2024 року, Японія, ЄС та UNDP передали обладнання для управління відходами руйнувань та побутовими відходами також громадам Чернігівщини, Миколаївщини та Херсонщини. Проте масштабувати проєкт на інші південно-східні регіони, що систематично зазнають атак ворога, поки не вдалося.

«Представники японського уряду дуже фахово підійшли до цієї допомоги. Вони не тільки передали сучасне обладнання, яке здатне перероблювати будівельні відходи, але вони зосередили увагу на навчанні фахівці,  допомогли створити дієві алгоритми, профінансували саме перероблення. Мобільні установки, що раніше працювали на Київщині зараз перемістили на Сумщину. Саме питання перероблення таких відходів настільки важке і не лише фінансово, але й логістично. Тобто одна громада, одне місто не може впоратися з цим самостійно. Такі питання мають бути вирішені колективно – державою, містом, підприємцями, волонтерами. Це має бути така збірна команда, що зрушить питання перероблення відходів від руйнування з місця», - впевнений Геннадій Дубов.

Фахівець зазначає, що комплекс заходів перероблення містить не лише закупівлю обладнання за допомогою якого можна переробити відходи, а ще має реально працювати система роздільного збору, має бути окремий майданчик під ці заходи, мають бути враховані витрати на перероблення та транспортування на захоронення хвостів, має працювати дозвільна система яка чітко регламентує використання отриманих матеріалів.

У своєму профільному телеграм-каналі про управління відходами «Зеленний сміттєвоз» Геннадій Дубов зазначає, що в мінімальний набір обладнання для переробки відходів від руйнувань має включати: шредер (дробарка), барабанний сепаратор, фронтальний навантажувач. Залежно від міцності та бренду цей комплект обладнання коштує від 600 до 1200 тисяч євро. Ці гроші не обов'язково потрібно виділяти з бюджету Запоріжжя. Вони також можуть бути залучені, як грантові міжнародні програми, можливості співфінансування між містом, регіоном та державою.

«Систему управління відходів створити без грошей просто неможливо. До прикладу, ви вирішили побудувати будинок, вам для цього необхідно придбати земельну ділянку, завести будівельні матеріали, запросити архітектора, створити проєкт, заплатити будівельникам. Чи можливо це все зробити без грошей? В теорії якусь халабуду з піску та глини можна змайструвати чи викопати землянку, але побудувати будинок без коштів неможливо. Навіть в сьогоднішніх умовах не можна сказати, що в громадах прямо не має коштів на це, бо це не якісь фантастичні суми, просто необхідно визначити пріоритети. Можливо, просто не потрібно перекладати нормальну бруківку чи не ремонтувати вп’яте одну й ту саму лікарню. Бюджет громади можна порівняти з бюджетом звичайної запорізької родини – члени цієї родини мають вирішити на що є гроші, а на що немає в умовах війни», - пояснює Геннадій Дубов.

Компанія Дубова «Гранік» надає послуги з консалтингу для громад і в рамках своєї діяльності постійно моніторить, як працює система поводження з відходами в інших містах України, зокрема, таких, що мають однакові можливості. Так, до прикладу місто Луцьк, де бюджет не набагато більший за Запоріжжя, створюють вже третій центр управління відходами, де можна відсортувати основні види відходів.

Що робити з відходами на місці «прильоту»: яким має бути алгоритм дій, щоб все не складалося на полігоні

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів зазначають, що відходи руйнації є великим екологічним лихом для довкілля, а, відповідно, і для людини. Адже в загальній масі опиняється багато небезпечних речовин.

Якщо відходи після руйнування екскаватор повантажив в машину та перевіз на якийсь майданчик, то шансів переробити, коли це все намішано, неможливо. Навіть після подрібнення такі відходи просто повезуть на захоронення, проте жодних корисних дій від цього не буде.

«Якщо стоїть завдання переробити відходи, то алгоритм дій буде наступний: на місці спочатку працюють рятувальники чи вибухотехнічна служба, вони прибирають всі небезпечні залишки. Далі мають бути відокремлені всі ті речі, що становлять матеріальну чи моральну цінність для людей: документи, фотографії, якісь прикраси тощо. Далі на місці збирається те, що вціліло, але може бути людям не потрібно – побутова техніка, якісь речі, а потім все ділиться окремо на будівельні, великогабаритні, небезпечні та побутові відходи.  Ось зараз ми можемо переробити виключно будівельні відходи й нічого іншого. Для цього повинен бути окремий майданчик. Там три такі великі машини потрібні. Перша — така велика дробарка, друга має функції сепарування, тобто розділення вже подроблених відходів на фракції, третя машина вона також має функцію сепарації й вона збирає окремо якусь фракцію будівельних відходів, які можна використовувати, наприклад, для посипки доріг. Якщо це був, наприклад, бетон, то це можна використовувати наново», - детально розказує про алгоритм дій Дубов.

Така спецтехніка є дорогою в експлуатації, вона споживає велику кількість електроенергії внаслідок того, що вони мобільні, працюють на дизельному пальному. Також така спецтехніка потребує заміни витратних матеріалів, зокрема, спеціальних ножів.

«Щоб запускати цей процес, треба розуміти, де взяти гроші на це.  Бо сама продукція, яку ми отримуємо від переробки, вона практично нічого не коштує. Просто її громада може використовувати безплатно для експлуатації доріг, але продати це неможливо», - каже наш експерт.

Для невеликих громад таких як, Вільнянська, Кушугумська, Широківська, що не можуть самостійно створити великі центри по збору та переробленню відходів, виходом є або приєднання до Запоріжжя (якщо там наважаться врешті розпочати процес створення системи перероблення відходів), або ж об’єднати зусилля у міжмуніципальне партнерство та створити, до прикладу, один центр з компостування відходів.

В нинішніх умовах фахівці не бачать у Запоріжжі потенціал для створення такої єдиної системи перероблення відходів, яка змогла б покривати потреби міста та району.

«Створення такої системи займає до 10 років. Це дуже важкий шлях. Для того, щоб побудувати таку систему, потрібно розв'язувати питання з налагодженням роздільного збору, компостування, окремим збором та переробленням будівельних та великогабаритних відходів, а також небезпечних відходів. Важливо зменшити кількість відходів, тому що ці відходи не можливо переробити десь на заводі. Кожен крок на цьому шляху дуже затратний за ресурсами, фінансами, фахівцями, бо потрібно створювати окремі команди. Зараз в Запоріжжі взагалі нічого не роблять, а просто возять все на захоронення», - зазначає спеціаліст.

Фахівці бачать, що певні зміни мають статися після збільшення екоподатку на захоронення та прийняття закону про розширену відповідальність виробника, що неодмінно вплине на тариф за поводження з відходами. Це має спонукати мешканців сортувати сміття, щоб просто менше сплачувати за вивезення.

«Ніяка зовнішня сила не зможе нічого зробити з нами, якщо ми самі не вважаємо це пріоритетом. Не буває такого, що ми перекладемо відповідальність на міського голову, президента, який зараз все зробить. Потрібно брати відповідальність на себе і це питання до суспільства. Мають бути якісь лідери в громаді, там голови ОСББ, активісти, які стануть рушіями змін. Це важкий і довгий процес», - пояснює наостанок Геннадій Дубов.