Без доступу до ринку ЄС відновлення української металургії під питанням – Риженков

Майбутнє ГМК України залежить не лише від можливості відновлення, а й від умов доступу на ринок ЄС

Підприємства ГМК України наразі змушені працювати в умовах постійних перебоїв у логістиці й дефіциту персоналу, нестабільного енергопостачання та дуже високих витрат на енергію. Одним із ключових ризиків є скорочення європейських квот на українську сталь.

Про це заявив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков у відеоінтерв’ю Якопо Деттоні, головному редакторові аналітичної платформи fDi Intelligence (входить до медіагрупи Financial Times). Повний текст інтерв’ю – на сайті Метінвест.

За його словами, ГМК України після нової хвилі російських атак опинилося у критичному становищі — його  майбутнє багато в чому залежить не лише від фізичного відновлення, а й від умов доступу на ринок ЄС.

«У нас ситуація, яка потребує особливого підходу, більшого розуміння та, можливо, певних інструментів, які дадуть нам змогу вижити зараз, а в майбутньому — повернутися до інвестицій і зростання», — пояснив Риженков.

Риженков додав: якщо є бажання підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати та сплачувати податки. Ці кошти посилюватимуть обороноздатність і економіку країни, тож є ефективнішим кроком, аніж гранти чи пільгові кредити.

«Останнім часом ми спостерігаємо багато кроків із боку ЄС і Єврокомісії, які змушують нас сумніватися, чи варто взагалі інвестувати в українську металургію. Один із прикладів — квоти, запроваджені для української сталі в Європі. Хоча наші домовленості з Євросоюзом, зокрема Угода про асоціацію та інші контракти останніх років, фактично передбачали вільний доступ до європейського ринку. І попри те, що протягом останніх кількох років Україна експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж раніше, наші квоти на постачання сталі до блоку скоротили на понад 50%», — пояснив СЕО Метінвесту.

Значно кращий підхід — подивитися, як українська економіка, зокрема металургія, може стати частиною спільного європейського ринку та європейської економіки, та зробити її сильнішою, а не слабшою.

Він нагадав, що до війни металургійна галузь забезпечувала майже 10% ВВП України і третину українського експорту. Після втрати частини металургійних потужностей на Донбасі, а згодом, у 2022 році, в Маріуполі, ці показники значно зменшилися. Але навіть після цього галузь забезпечувала понад 7% ВВП і більш ніж 20% українського експорту.

Нині ж усі три основних виробники сталі в Україні (ArcelorMittal, Інтерпайп і Метінвест) зазнали російських атак і зупинили виробництво.

Останні удари по підприємствах Групи Метінвест виявилися значно масштабнішими за ті, які траплялися протягом попередніх чотирьох із половиною років. Зокрема країна-агресор випустила по Запоріжсталі 17 балістичних ракет починаючи з серпня. Це вже четверта атака за трохи більше ніж місяць – системний терор проти української промисловості та людей. 

СЕО Метінвесту зауважив: ArcelorMittal, за нинішньої безпекової ситуації, не бачить можливості відновити виробництво. Метінвест, як, імовірно, й Інтерпайп, оцінює ситуацію на своїх активах, щоби зрозуміти, що можна зробити для безпечного відновлення роботи. Проте наразі ситуація залишається дуже невизначеною, тому фактично вся українська металургія не працює.

Нагадаємо, що у Запоріжжі Метінвест представлено підприємствами: Запоріжсталь, Запоріжкокс, Запоріжвогнетрив та Метінвест Машинері.

Точнішу оцінку збитків група може зробити після завершення війни — тоді можна буде говорити про вартість відновлення після пошкоджень. Одначе для можливості повоєнного відродження української металургії потрібно розуміти, чи є Україна частиною ширшого європейського ринку.

Нагадаємо, раніше операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко зауважував, що Україна наразі перебуває в процесі перемовин щодо європейських квот, намагаючись досягти встановлення їх на рівні 2025-го або 2024 року й зафіксувати обсяги, які країна постачала на європейський ринок. Компанія насамперед працює з вітчизняним Мінекономіки, ще один вектор роботи — перемовини з європейськими органами влади, щоби донести свою позицію.

За інформацією GMK Center, Україна є однією з країн, які найбільше постраждали від нових захисних заходів ЄС. Квоти для неї були скорочені до приблизно 1,05 млн т, тоді як експорт готової сталі до блоку у 2025 році становив близько 2,63 млн т. Це означає, що нові тарифні квоти приблизно на 60% нижчі за обсяг експорту готової сталі з України у 2025-му, що гірше, ніж загальне скорочення квот ЄС, яке становить близько 46%.