Монети, археологія та книги: у Запорізькому краєзнавчому музеї під час звірки недорахували більше двох тисяч експонатів

«Ось тут ви можете побачити ткацький верстат, друкарську машинку, продукцію промислових підприємств, траурний вінок Лєніну, скафандр, темношкіру лялькю, пральну машинку, банку меду з 1981 року та багато іншого», - показує нам вміст одного з восьми сховищ з речами наукова співробітниця відділу фонду Запорізького обласного краєзнавчого музею.

У відділі зараз працюють лише троє людей. І на них покладена вкрай важлива місія – завершити звірення наявності основного фонду музею з обліковою документацією. Цей процес є задачою із зірочкою, хоча б тому, що у музеї обліковується близько 150 тисяч одиниць експонатів.

Облік та інвентаризація музейних предметів триває вже більше 7 років. За цей час працівники музею недорахували близько двох тисяч музейних експонатів з різних груп – археологія, гроші, живопис, медалі, книги, фото, альбоми, геологія, палеонтологія та багато іншого. За фактом зникнення музейних експонатів були подані відповідні заяви до правоохоронних органів, проте слідчі не захотіли відкривати кримінальне провадження і розбиратися і цій справі.

За словами директора музею Юрія Спіцина, на 5 тисяч експонатів має бути щонайменше один науковий співробітник, тоді як у музеї станом на 2023 рік налічується всього 40 людей разом з технічним персоналом.

«Звірення - це один із видів роботи музею, який йде постійно. У цей час фонди уточнюються, перебираються, вивчаються, фіксуються. Повна інвентаризація здійснюється протягом 5 років. І кожні 5 років видається результат цієї інвентаризації у вигляді звіту. Важливо розуміти, що це не тільки інвентаризація матеріально-технічних цінностей. Це набагато серйозніша робота, яка включає звірку, бо є записи і старі, і нові, надходження - щось видавалося в експозицію, щось ні. Експонати, пов'язані з природою, вони вимагають догляду, можуть стати непридатними», - зазначає Юрій Спіцин.

Частина експонатів була поміщена для зберігання в приміщення, що знаходяться в аварійному стані, де немає освітлення, обсипається штукатурка, на стелі тріщини, грибок покрив стіни і досить прохолодно. У таких умовах музейні працівники проводять звірку експонатів за групами. З лютого як раз почали займатися речами по всім групам. Це величезний пласт роботи.

«Коли тільки створювався музей, була одна загальна група ЗКМ (Запорізький краєзнавчий музей). Там до неї входять 4,5 тисяч номерів. В одному номері може бути від одного до кількох сотень речей. Тобто під загальною кількістю номерів може бути близько 40 тисяч речей. Після 60-70-х років вирішили поділити цю загальну групу на групи "за інтересами". Наприклад, до групи «гроші» входять монети, паперові гроші, марки та все, що стосується грошового обігу. Окремо є група археологія, тваринний світ, рослинний світ, ентомологія, етнографія, геологія, палеонтологія, також є фото, документи, фотоісторія, і є у нас ще науково-документальний фонд. Останній – це допоміжний фонд, і він також становить велику кількість. Це все розкладено в різних місцях, які досить відносно можна назвати сховищами, бо вони не підготовлені під ці цілі. Під час звірки ми перевіряємо номери в книгах обліку, шукаємо речі в залах, звіряємо з описом, проводимо фотографування матеріалу. Це трохи подовжує процес, але наступного разу буде легше зрозуміти, як цей експонат з таким номером виглядає», - роз’яснює про свою діяльність завідувач відділу фонду Андрій Антонов.

Інвентаризація музейних фондів розпочалася ще у 2015 року, коли директором музею став Михайло Мордовський. Цілком вона не завершилася і станом на 2023 рік, проте в музеї вже виявили нестачу величезної кількості предметів.

І в департаменті культури ЗОВА, і в самому музеї запевняють, що нестача не стосується дорогоцінних металів, при цьому у групі «гроші» загалом не вистачає більше сотні монет. Оцінити їх вартість вкрай складно, проте відомо, що деякі цінні монети певного року викликають величезний інтерес у колекціонерів і їх вартість може досягати більше мільйона гривень.

Директор музею Юрій Спіцин пояснює, що справді частина експонатів могла бути викрадена. Сторожили музею згадують, що свого часу за крадіжкою застали одного з колишніх співробітників музею. Відомо, що він помер при трагічних обставинах, і тепер в музеї можуть лише припускати, що він міг робити це на замовлення певних колекціонерів.

Ще одна частина експонатів могла банально «не дожити» до сьогодення через неналежні умови зберігання. Зокрема, бронзові наконечники стріл, старі газети тощо.

Версії того, як могли зникнути музейні експонати і хто «не догледів» за ними

Журналісти 061 запитали у директора департаменту культури та інформаційної політики Запорізької обласної військової адміністрації Владислав Мороко, хто мав би слідкувати за музейними експонатами, що мають історико-культурну цінність і чому лише зараз про це стало відомо.

«Коли після Майдану в 2014 році я став директором департаменту культури, я прийняв це величезне господарство, ознайомлювався з ним і вже тоді з’явилися певні ознаки того, що якісь є проблеми в нашому краєзнавчому музею. За все, що є в музеї, за належне його зберігання, інвентаризацію відповідає власно кажучи директор. І це правильно, бо не дозволяє втручатися в процес комусь зі сторони. В краєзнавчому музеї існувало всього три директори: з 1976 по серпень 2015 року – Георгій Шаповалов, з 2015 по липень 2019 року – Михайло Мордовський і з грудня 2019 рік і по сьогодні Юрій Спіцин. І от коли змінився директор на Мордовського ми змогли розпочати активну звірку. До цього нам розповідали, що цей процес проводиться, але він не завершений, а зараз нема чого казати. Апелювали до того, що в музеї знаходиться 113 тисяч предметів і за рік їх неможливо всі визначити.

Ми почали працювати і взяли до розгляду на 2016 рік найменшу групу – книги. Не знайшли тоді 37 книг.Коли ми почали аналізувати, то побачили, що вони не випадково зникли, а конкретно хтось їх поцупив чи забрав собі в бібліотеку.Усі зниклі книги на релігійну тематику середини 19 сторіччя. Наприклад, в переліку відсутніх книг такий запис «Книга 1886 році в кожаном переплете, изданная в Киеве-Печерской Лавре» або «Минея месяца июля», є серед них церковні календарі та інше.Директор музею тоді подав заяву в Олександрівський відділок поліції щодо втрати цих книг.Але ніякої реакції не було. В 2019 році ми повторили запит, нам повідомили, що звернення зареєстрували, але при перевірці вирішили, що тут не вбачається ознак кримінального правопорушення та не підлягають внесенню до ЄРДР.

В 2019 році змінився директор і одне з покладених на нього завдань – це як раз завершення цієї глобальної звірки. В 2020 році ми вже побачили, що маємо проблему по всім групам зберігання і це стосується далеко не лише 37 книг.Чому ми так довго цю звірку проводили?! Те, що змінювався керівники, воно, як би, трішки пов'язане, але варто наголосити що до цього досить довгий період часу був один незмінний керівник. І ось була проблема. За інструкцією звірку може проводити не кожна людина. Тобто, навіть я не можу заходити в ці сховища. Займається цим всім головний зберігач. Це його повноваження, там у нас все закрито, він відповідає матеріально. Так ось найголовніше, що нас гальмувало в усіх перевірках, це те, що, коли головний зберігач зміняється, наступний, який приймає все після нього , він починає все з нуля. Тому у нас головний зберігач і в музеї змінювався: з 2005 по 2012 був один зберігач, потім він звільнився, наступний звільнився в 2015, потім ще один звільнився в 2015, потім звільнився ще в 2018, наступний в 2020. Відповідно, кожного разу процес мав призупинятися і починали все заново. З одного боку, об'єктивно, що людина мала увійти, а з іншого боку, я розумію тепер, чому звільнялися зберігачі, які були до цього.

Тобто, вони виходили на певне розуміння, десь, зазвичай, зупинялися на 70-80% завершення звірки, після цього звільнялися. Я думаю, це тому що вони підходили до проблемних питань і не хотіли нести відповідальність. Це все сталося не за один день і не за два роки,а все це відбувалося, ймовірно, в період до 2014 року», - розповів Владислав Мороко.

Нинішній директор музею Юрій Спіцин досить обережно розповідає про ті експонати, які недорахували.

«У нас немає нестачі. Наприклад, є запис у книзі обліку надходження. Написано одне, під цим номером є якийсь предмет, його звіряють і з'ясовується, що він не зовсім такий. Відповідно, ось того, що записано, його немає, але є інший з іншими там параметрами, з якимись відхиленнями. Це все у процесі інвентаризації приводиться у відповідність. Тому коли говорять про те, що там не вистачає дві з половиною тисячі одиниць, то це не стільки їх не вистачає фізично, скільки це не відповідають записам у книзі тією чи іншою мірою. Я поясню вам, чому так сталося. За тим обсягом фондів, які у нас на сьогоднішній день є, мали б працювати у фонді музею хоча б 10 осіб працівників, а у нас їх зараз по документам 3,5 штатні одиниці.У повній відповідності до вимог до інвентаризації,фізично ми проводити її не в змозі в ті 5 років, що визначені.

Є й зникнення, звісно. Це не в моїй компетенції давати висновки про причини їх відсутності, але за словами працівників, які дуже давно працевлаштовані в музеї, то був там один чоловік, я не пам'ятаю точно в якому конкретно відділі він там працював, але сам факт, що він мав доступ до фондів, до сховища та потихеньку тягав звідти експонати. Знаю, що потім його знайшли там із проломленою головою. Це було років 8 тому. У цій історії повинні розбиратися компетентні органи. Я особисто двічі писав заяву до поліції, але нам відмовили у відкритті провадження, бо вони не бачать підстав для цього. Ну, їм видніше, мабуть.

Щодо матеріальної цінності, дивіться, ну, припустимо, ось там немає близько, там у вас прозвучало, 2000 одиниць. Ну, це близько до цієї цифри. Я зараз не говорю, що все це безслідно зникло, я не знаю, може там 1000 зникло, може 100, може 10, тобто те, що, простіше кажучи, вкрадено, так? Ну ніхто не знає цього, тому що не встановлено точно. Важко сказати про ціну окремого предмету, в обивательському розумінні там одна одиниця може й близько 50 гривень коштувати, але ж сама цінність експонату представляється тільки в контексті того, що відомо, де він була знайдений, коли його було знайдено і ким. Ось тоді його, як наукову цінність можна розглядати. У відриві від усього цього, наприклад, наконечник стріли, йому червона ціна, я ж кажу, 10 гривень. Важко сказати, з якою метою його забрали, якщо це так. Є експонати, які справді можна продати. До речі, було знайдено предмет на ринку з нашим маркуванням. Я не хочу наганяти ажіотаж навколо цього, така подія, ну, не те що рядова, але це не розкрадання з Лувру», - зазначає Спіцин.

Як часто проводиться інвентаризація/звірення музейних фондів

Вона має робитися раз на 5 років. Навіть не так, 5 років триває робота, а за 5 років мають скласти звіт.

Ось коли був останній звіт?

Я його не бачив. Чи був він взагалі в мене питання. Ось я тут із кінця 2019-го року. І за цей весь час звірили майже всі групи. Ще 5 років не минуло з того моменту, як почав працювати. Проте залишилося там у нас не так багато.

Чи можна сказати, що всі ці предмети було втрачені чи вкрадені?

Про те, що у музеї є якісь нестачі, це ще не говорить про те, що їх вкрали. З різних причин не сходяться цифри. Тому що немає нормально обладнаних сховищ. Воно може бути просто в іншому місці, були такі випадки, що там, де воно має бути, його немає, але ми його знаходили в іншому місці. Якісь предмети можуть знайтись і при звірці чергової групи. Є факти крадіжки. Ми це знаємо. Щодо розслідування, я розмовляв із начальником районного відділу поліції. Складність у тому, що, по-перше, ми знаємо, коли це пропало. Хтось комусь колись говорив, щось десь колись бачив - тобто, це все як би на рівні чуток, розмов, немає жодного фактажу і на місці злочину нікого за руку не спіймали.

Владислав Мороко повідомив, що наразі посадовці хочуть змінити тактику – вже поінформували міністерство культури, готують ще один лист, і хочуть підключити до розгляду цієї справи інші правоохоронні органи.