Мешканці Запоріжжя, що вклали гроші в будівництво «Константи», намагаються захистити свої майнові права в суді

Господарський суд Запорізької області розглядає позов ряду фізичних осіб з числа вкладників ТОВ "Константа" щодо визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва. Драма двох недобудов понівечила життя сотень людей. Як постраждалі інвестори намагаються захистити свої права вже дев’ятий рік і хто стоїть на перепоні їх інтересів, у нашому матеріалі.

Екскурс в історію запорізьких недобудованих багатоповерхівок

Ця історія бере свій початок ще в 2006 році, коли ТОВ «Константа» розпочала будівництво двох житлових комплексів - ЖК «Тихий» на вулиці Фортечній 3Б (раніше - Грязнова) та ЖК «Зірковий» по вул. Бородінська 24А. Інвесторами нового будівництва стали 262 людини, які вклали власні заощадження, а хтось навіть взяв кредит, щоб придбати бажані квадратні метри. Проте заселитися в нові квартири цим людям так і не судилося, бо забудовник невдовзі збанкрутів.

Через 6 років вкладники підписали мирову угоду, згідно з якою забудовник був зобов’язаний з 2013 року продовжити будівельні роботи в ЖК «Зірковий», а з 2015 – у «Тихому». Міська влада Запоріжжя у цей самий час, коли в перелік засновників увійшов так званий «смотрящий» Євген Анісімов, приймає «Міську цільову програму житлового будівництва та придбання житла для окремих категорій громадян на 2013-2015 роки». Згідно з цією програмою протягом трьох років мали профінансувати на 63 мільйона гривень придбання 34 квартир в тому самому злощасному ЖК «Зірковий».Фактично було сплачено 4,45 мільйона гривень з бюджету міста. Наступного року через те, що фінансування «звернули», будівництво остаточно зупинилося і розпочався другий етап банкрутства.

Із заявою про порушення процедури банкрутства до суду звернувся Укрсоцбанк. Із судових рішень відомо, що будівельна компанія заборгувала банку на той час майже 21 мільйон гривень, але банк так і не спромігся стягнути ці кошти. Щоб зрештою повернути гроші, фінансова установа звернулася до суду, а після почали звертатися й інші вкладники та інвестори вказаного будівельного підприємства.

«В 2007 році я оплатила і самостійно придбала квадратні метри у фірми «Константа» в ЖК «Зірковий». За планом будівля мала бути остаточно здана в експлуатацію в 2016-2017 році. Перше банкрутство завершилося мировою угодою. І з 2016 року триває це друге банкротство. Наші митарства були дуже великі: спочатку найголовніший кредитор – банк, заперечував нашу чергу і він хотів нас, інвесторів, направити в 4 чергу, щоб ми були просто кредиторами з грошовими вимогами. Ми змогли це відстояти. Потім ми неодноразово зверталися до міської ради, бо вони також придбали 9 квартир і є кредиторами. За нашою ініціативою була створена робоча група, яка через раз збиралася, щоб прийняти рішення, як нам вийти з цієї складної ситуації», -згадує про ті часи вкладниця Тетяна Тіханкова.

Як люди залишилися сам на сам зі своєю бідою і намагаються відстояти свої права

За останні 8 років вкладники пройшли всі кола пекла – суди, робочі групи при міськради, пікети, мітинги, намагання «достукатися» до забудовника різними способами. Врешті-решт були зареєстровані два кооперативи ОК «БЖК «Зірковій-Запоріжжя» та ОК «БЖК «Тихий центр-Запоріжжя», в яких засновниками стали кредитори ТОВ «КОНСТАНТА» та об'єдналися близька 100 осіб.

«Наш кооператив був створений за рекомендацією міського голови. Після початку процедури банкрутства з'явилися два кооперативи з такими ж назвами як і будинки– «Тихий» та «Зірковий», яким вкладники надали повноваження захищати свої інтереси, зробивши переуступку права вимоги. Ми зверталися до суду з пропозицією передати недобудову на баланс кооперативу, щоб у нас були розв'язані руки і ми могли самостійно щось добудувати, укладати договори, але суд нам відмовив.А зараз, незалежно від того, яким буде фінал цієї історії – чи продаж через аукціон, чи передача в комунальну власність, або може там ще хтось з’явиться, найважливіше, щоб за кредиторами визнали майнові права і вони могли хоч якось захистити своє недобудоване житло», - пояснює голова кооперативу «Зірковий-Запоріжжя» Олександр Макаренко.

Проте тут людей спіткала інша неочікувана проблема – паралельно з кооперативами кредиторів реєструється інша юрособа - ОК "ЖБК" "Об'єднання інвесторів ЖК "Зоряний" та "Тихий центр", де засновниками стали 4 особи, з яких лише дві людини насправді залучилася у справі про банкрутство «КОНСТАНТИ».Вкладники зазначають, що посадові особи цього кооперативу з 2017 року ведуть діяльність, спрямовану на передачу недобудов у комунальну власність міста Запоріжжя, що несе в собі масу додаткових ризиків: будинок може бути добудований з наданням квартир пільговим категоріям населення, знесена будівля чи здана в оренду, як земельна ділянки. Проте в жодному з цих випадків не враховані інтереси фактичних інвесторів (кредиторів) недобудов.

В минулому році департамент ЖКГ Запорізької міськради у відповіді на офіційне звернення кредиторів зазначив, що у випадку передачі недобудов ТОВ «КОНСТАНТА» до комунальної власності, кожен інвестор має «довести наявність у нього майнових прав у цих недобудовах».

«Оскільки Запорізька міська рада та її виконавчі органи не наділені функціями та повноваженнями встановлювати чи підтверджувати наявність майнових прав на нерухоме майно, то вказані обставини інвестори можуть підтвердити лише в судовому порядку, шляхом визнання майнових прав», - зазначається у відповіді посадовців.

Наприкінці минулого року близько 24 кредиторів з числа фізичних осіб звернулися до Господарського суду Запорізької області за визнанням цих самих майнових прав, аби їх інтереси змогли бути враховані за будь-яких обставин, проте і тут вони зустріли неочікувані перепони.

Судові процеси і неочікуване протистояння

Незважаючи на те, що відповідачем по господарській справі виступає Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа", до справи на стороні відповідача залучилися треті особи з числа двох засновників того самого кооперативу інвесторів, що просуває ідею передати будинки в комунальну власність. Саме вони не погоджуються з окремими позовами визнавати майнові права на об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, наголошуючи на тому, що нібито визнання майнових прав кредиторів, тобто людей, які інвестували кошти в будівництво, порушують їх права у питанні передачі будинків у комунальну власність. Група противників раніше вже повідомляла про те, що майнові права можна захистити шляхом реєстрації в державному реєстрі обтяжень майна.Переважна кількість кредиторів з цим не погоджується, зазначаючи що ці особи діють з власних корисливих мотивів, залучаючи певних осіб і, ймовірно, такі дії мають всі ознаки недоброчесної схеми щодо «віджиму» цих будинків.

«В «Константі» за весь цей час змінилися три арбітражні керуючі. І третій, коли він тільки вступив, то він не заперечував, що нам мають належати ці майнові права і у випадку продажу будівель, вони мають бути враховані. А потім, його позиція кардинально змінилася… Моя особиста думка – ця група осіб якось домовились з арбітражним керуючим, бо він змінив думку, а відзив на позовну заяву містить ті самі формулювання, які використовують ці люди, майже під копірку», - наголошує Олександр Макаренко.

Під час розгляду справи по суті, представник третьої сторони Сергій Орловський подав декілька клопотань, в тому числі і про призупинення провадження.

«Це рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки мого клієнта по відношенню до об'єкту, що є предметом спору. Ми підготували пояснення щодо предмету спору і надаємо їх разом з доказами. Як приклад, я подаю заяву про реєстрацію саме майнового права, відмінного від речових, щоб не казали що це неможливо. А також подаю витяг з державного реєстру рухомого майна, який встановлює обтяження на продаж цього об'єкта. І цей доказ я надаю як належний доказ захисту прав інвесторів, якщо вони бояться, що в разі відчуження об’єкту вони втратять свої майнові права. І також одразу подаю клопотання, щоб суд вирішив про необхідність зупинення провадження, оскільки є питання щодо виконання можливого рішення суду в даній справі без внесення відомостей до ЄДЕССБ», - зазначив Орловський.

Адвокатка позивачів Валерія Скрима наголосила на тому, що представник третьої особи вже не вперше не дотримується процесуальних строків і подає документи, в останню хвилину, що позбавляє права і можливості ознайомитися з ними та надати обґрунтовані заперечення.

«Треба чітко бачити і надавати аргументовану відповідь, які ж права порушуються цієї сторони. Особа від імені якої подаються ці клопотання не є кредитором та навіть не є стороною в справі про банкрутство , тому він не може бути залучений у якості третьої особи до цієї справи», - зазначила Валерія Скрима.

Кредитори на судових засідання зверталися до представників третьої особи з проханням пояснити, чому саме вони проти того, щоб люди просто визнали свої майнові права, на що жодної відповіді так і не отримали.

«Ці будинки не були введені в експлуатацію, тобто наразі права позивача порушені в тому плані, що він не може володіти, розпоряджатися об'єктом нерухомості, будівництво не ведеться. З боку позивача були неодноразові звернення щодо позиції арбітражного керуючого. Арбітражний керуючий, зі свого боку, чітко заявив, що майнових прав у позивача немає, що він їх заперечує. Підставою для звернення до суду стало те, що мій підзахисний, як інвестор не може володіти, розпоряджатися, користуватися своїми майновими правами. Визнання майнових прав - ефективний спосіб захисту. Відповідно до постанови Верховного суду від 5 жовтня 2021 року було зазначено, що дані інвестори в цій справі є власниками майнових прав на квартиру. Велика палата Верховного суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таке право чи інтерес має бути захищене судом у спосіб, який є ефективним, Інтерес позивача полягає в тому, щоб володіти своїми майновими правами для того, щоб відбулася відповідна реєстрація, для того, щоб було гарантування його права на об'єкт нерухомості», - зазначила адвокатка Валерія Скрима.

За всі ці роки вкладники зверталися до численних представників місцевої та центральноївлади та правоохоронних органів, але змістовну допомогу надав лише один з діючих народних депутатів України.

Наразі судові розгляди за позовами продовжується і коли буде поставлена остаточна крапка в цій боротьбі, поки невідомо.