У Запоріжжі відбулося засіданні постійної комісії з питань освіти, науки, культури щодо скорочення чисельності шкіл. В проєктах рішення міськради мова йде про закриття гімназій №39 та 30 шляхом приєднання до інших закладів, одночасно з цим батьківська спільнота повідомляє про те, що під закриття можуть потрапити гімназії №61, 54 та 21. Загалом же влада може скоротити до двох десятків навчальних закладів в місті. 061 розбирався з чим це пов’язано і який вплив можуть мати такі рішення.
Чому саме зараз виникла ініціатива щодо скорочення мережі шкіл і навіщо це робиться
Місцеве самоврядування наголошує на тому, що проблема малокомплектних шкіл стояла у Запоріжжі уже давно. З початку повномасштабного вторгнення ситуація значно погіршилася – частина дітей виїхала за кордон, а ще частина евакуювалася у більш безпечні регіони України. Згідно з новими правилами, які ймовірно будуть прийняті найближчим часом, з 1 вересня всі діти в Україні мають піти до навчальних закладів за фактичним місцем проживання. При цьому онлайн навчання залишається скоріше в порядку виключення, але основна ставка робитиметься все ж на офлайн та змішаний формат навчання за умови наявності укриттів.Внаслідок цих змін Запоріжжя втратить частину учнів, які до цього часу навчалися онлайн та обліковувалися в своїх школах, а місту необхідно буде доплачувати за їх навчання зі свого бюджету.
«В середньому наповнюваність класів знизилася до 26,3 учня з необхідних 27,5. Після початку повномасштабного вторгнення з міста виїхало 40% дітей. Є школи, в яких середня кількість учнів не перевищує 10 дітей у класі. Це зумовлює й фінансові проблеми: місто недоотримує понад 280 мільйонів гривень освітньої субвенції, що доводиться покривати з місцевого бюджету», - зазначає пресслужба міськради.
За словами директорки департаменту освіти і науки міськради Юлії Погрєбняк, до кінця 2024 року прогнозується дефіцит в 287 мільйонів гривень на заробітну плату для педагогічних працівників. Це стало приводом для скликання ради директорів закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти, яка підтримала рішення про необхідність змін і трансформацію мережі міських шкіл. Питання паралельно знаходиться на розгляді обласної експертної ради, яка пропонуватиме конкретні рішення.
Але вже зараз стає зрозумілим, що «під ніж» переважно потрапляють школи з маленькою наповненістю класів та без наявних укриттів (хоча є і виключення).У міськраді повідомляють про те, що у Запоріжжі досі залишається 28 шкіл, в яких фізично немає укриттів.
«Насправді ситуація дуже важка та складна. Є декілька основних напрямків, з якими ми працюємо в тому числі з батьківською громадою. У нас вже були зустрічі з колективами, з керівниками. Зараз ми переглядаємо питання малочисельних закладів, де середня наповненість менша ніж 27,5, на яку направляється державна субвенція. В 2021 році у місті Запоріжжі було 67 тисяч дітей, на сьогодні залишилося 40 тисяч дітей. Так, у нас є діти за кордоном – це 17 тисяч. Але і Міністерство не стоїть на місці, бо на сьогодні державний бюджет неспроможний в умовах війни, внутрішньої міграції вчителів та родин учнів, пріоритетності підтримки безпекової ситуації, покрити всі потреби. Станом на 1 січня цього року нам доведено субвенція на 80% від загальної потреби. Крім того, був застосований понижуючий коефіцієнт 0,87. У березні було знято по субвенції 797 тисяч гривень. І у нас станом на 1 січня на фонд оплати заробітної плати працівникам педагогічним не вистачає 287 мільйонів гривень», - пояснює ситуацію Юлія Погребняк.
Позиція батьківської спільноти, вчителів та громадських активістів
Батьки учнів тих шкіл, які підпадають під скорочення вимагають у представників депутатського корпусу залишити в спокою їх заклади і не проводити це об’єднання. Вони зауважують, що влада таким чином намагається «віддячити» тим вчителям, дітям та дорослим, які обрали для себе залишитися і працювати в рідному місті під час війни.
Батьки мітингують проти закриття шкіл і кажуть, що відстань між тими школами, з якими їх хочуть об’єднати, подекуди складає більше 2-2,5 км. Більш того, незрозуміло, хто має відповідати за безпеку дітей, що мають дістатися до та з шкіл на такій відстані під час повітряних тривог. В територіальних центрах освіти невпевнено промовляють щось про надання шкільних автобусів для підвозу дітей і забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами, але тут же замовкають, коли батьки наголошують на тому, що чисельності учнів в школах складає близько 200 дітей.
«Ми не дозволимо позбавляти наших дітей право на освіту. Учні хочуть знаходитись поруч з домом, з друзями, з вчителями. Від імені всіх батьків нашого міста просимо не приймати рішення щодо реорганізації шкіл під час воєнного стану», - зазначає Ольга, представниця батьківського комітету школи №61.
При об’єднанні чисельність класів може скласти 35-40 дітей, що також не відповідає освітнім нормам. Також батьки занепокоєні місцем розташування деяких гімназій, що знаходяться в наближені до промислових зон, що періодично зазнають обстрілів.
«Школа, друзі, вчителі – це те маленьке, що залишилось у наших дітей. І зараз у них хочуть це забрати. Просто позбавити вчителів, які їм стали близькі, яким вони довіряють. В той же час і ми, батьки, довіряємо цим вчителям. Я знаю, що якщо моя дитина пішла до школи, то там він у надійних руках. Наразі в нашій гімназії навчається 178 дітей. Це 98% потужності нашої гімназії. До першого класу вже прийнято 12 дітей і це лише станом на травень. Тобто наші класи будуть укомплектовані по гімназії, я впевнена. Хочу нагадати, що є такий закон України про повну загальну середню освіту підписаний нашим президентом, де визначається, що з 1 вересня 2024 року кількість учнів у класі в початковій школі має бути не більше 24 учнів і в середній – це не більше 30 учнів. Тобто з'єднувати школи і робити так, що в класах опиняється 35-40 учнів – це порушення закону України», - зазначила представниця ініціативної групи батьків школи №21Людмила Крюко.
Батьки зауважують, що в школах, де немає укриття можна було б знайти вихід, якби посадовці за 2,5 роки повномасштабної війни спромоглися визначити мережу укриттів до найближчих шкіл і привести їх у готовність. Це було б в рази дешевше, ніж будувати так звані «підземні школи».
Керівниця ГО “Хочу вчитись!” Катерина Звєрєва впевнена, що насправді історія з коефіцієнтом в 27,5 щодо кількості учнів в класах при розрахунку обсягу освітньої субвенції була на самому початку застосована неправильно і це упущення посадовців з департаменту освіти.
«Ми проаналізували ситуацію по всім роках і ми ніколи насправді не досягали цього показника в 27,5. Цей коефіцієнт з самого початку міністерством до нас застосовано неправильно. Такий коефіцієнт є у Харкова, у Дніпра. Але ми не можемо з ними конкурувати, ми не таке велике місто, у нас немає стільки дітей. Але якщо подивитися на місто Суми, яке також прифронтове, то у них вдвічі менше дітей ніж у нас і на 28 тисяч дітей приходиться 38 закладів і все одно немає такого показника в 27,5. В жодній області не закривають школи і жодної ідеї отакої ні у кого не виникло. Ми зв'язалися з з різними містами України і там нічого не закривають.Наш департамент освіти постійно бідкається, що їм не вистачає грошей, але кожного року на сайті Мінфіну вони серед тих, у кого найбільші залишки по освітній субвенції. Що вони можуть закривати, якщо вони нічого не відкривали? 8 2019 році 58 млн на харчування дітей на безкоштовні сніданки забрали і натомість обіцяли відкрити два садочки, але так нічого не відкрили. Лише 8 років будується Палац дитячої та юнацької творчості», - зауважує Катерина Звєрєва.
Її громадська організація також наголошує на тому, що дивно, щоб під час роботи над мережею шкіл Запорізької області, забувають про купу релокованих віртуальних шкіл тимчасово окупованих територій.
«Ці віртуальні школи без будівель. І наш директор департаменту, вона має бути зацікавлена в своїх закладах, а не в тому, що там в області вирішують. Вам треба було з обласною владою вирішувати те, що якщо діти ВПО тут, а школи в них віртуальні, вони тут зареєстровані в одній будівлі по 20 шкіл з Мелітополя за одною адресою, То треба спонукати, щоб вони виходили навчатись в наші школи, хай додають нам контингенту.. В них є діти, в них є вчителі, то чому ми маємо залишати свої школи, свої будівлі? Кому вони достануться? Чи оці віртуальні школи заїдуть в наші будівлі?. Якщо подивитися на цьому дешборді, на сайті Міністерства, то контингенту не вистачає Енергодарській, Гуляйпільській, Токмацькій, Василівсьуій, Оріхівській громадам. А чому вирішили скорочувати саме запорізькі школи?», - каже Катерина Звєрева.
Що стосується подальшої долі вчителів, то вони зауважують, що вже проходили попередні співбесіди і є домовленості щодо прийняття їх на роботу до інших закладів освіти, проте немає 100% гарантій щодо переведення всього педагогічного колективу. Під скорочення при цьому однозначно потрапляють адміністрація шкіл.
«Є пропозиція для вчителів, але вона не в повній мірі. І вони не будуть отримувати кошти на рівні тієї зарплати, яку вони отримували, наприклад, в цьому навчальному році. Вони були на співбесіді. Безумовно, що за три місяці багато чого може статися. І контингент дітей теж може зменшитися - хтось не дійде і, відповідно, зменшиться наповнюваність. Десь об’єднають класи і кількість годин буде зменшена. І виходячи з цього зменшуються години для вчителів з усіх основних місць. Міністерство освіти, воно не категорично в своєму твердженні, що треба навчатися тільки за очною або змішаною формою навчанням. Є все-таки поставлена задача перед місцевим самоврядуванням, що вони можуть прийняти рішення в тих школах, де немає укриття, чи вони знаходяться десь біля таких потенційно небезпечних об'єктів, що вони можуть навчатися дистанційно», - пояснює директорка гімназії №30 Олена Чумаченко.
Заслухавши всі сторони, члени комісії вирішили відправити на доопрацювання запропоновані проєкти рішення і більш детально вивчити всю отриману інформацію.
Батьки та громадськість сподіваються, що такий формат відкритої зустрічі зможе спонукати депутатів прийняти на сесії виважене та аргументоване рішення.
“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
