
Прифронтовому Оріхову 250 років: як виглядає місто, яке щодня обстрілює ворог, - ФОТОРЕПОРТАЖ
Прифронтовому місту Оріхів сьогодні виповнюється 250 років. Історія «міцного горішка» почалася ще у 1775 році. В лютому 1801-го - Оріхів отримав статус міста, ставши одним із перших міст в сучасній Запорізькій області.
Про повідомив начальник Оріхівської міської військової адміністрації Микола Вініченко.
«Це мало б бути свято єдності, історії та розвитку. Ми б мали його відзначати в мирі, з концертами, святковими заходам, разом з рідними та близькими людьми. Але натомість зустрічаємо цю дату під гуркіт вибухів, серед руїн рідного міста, яке стало символом сили, віри та незламності», - написав в соцмережах він.
Очільник МВА подякував комунальникам, які під обстрілами підтримують місто та його мешканців. Поліцейським, які забезпечують порядок і допомагають людям. Рятувальникам, які витягують людей з під завалів, гасять пожежі, рятують життя. Медикам, які незважаючи на виклики залишаються з нами. Волонтерам, благодійним фондам та організаціям, які не залишають нас наодинці з проблемами та всебічно підтримують.
«250 років – це не просто історія. Це дух, який неможливо зламати», - написав він.
Згідно офіційних даних обласної військової адміністрації, ворожі БпЛА щодня атакують місто, також ворог гатить з артилерії, запускає керовані авіаційні бомби, знищуючи будинки, вулиці та цілі квартали прифронтового Оріхова.
Попри це, в місті, за даними правоохоронців, проживає близько 700 людей. Працює пункт незламності, рятувальники та волонтери доставляють воду, хліб та інші речі.
Більшість місцевих мешканців, які жили в багатоповерхівках, давно вже перебралися у підвали. Ті, хто живе в приватному секторі, продовжують тримати господарство та приглядають за сусідськими будинками.
Люди щиро вірять в те, що настане день, коли війна скінчиться. Більше того, вони готові відновлювати те, що вже три роки руйнує російська армія.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.